Розділ «Тема №2. Адміністративно-правові норми і адміністративно-правові відносини»

Адміністративно-правові норми, прийняті в офіційному порядку, повинні бути реалізовані, тобто практично використані з метою регулювання управлінських суспільних відносин суб'єктами, яким адресовані приписи цих норм. Правові норми реалізуються шляхом їх виконання або застосування. Виконання адміністративно-правових норм - це точне, неухильне дотримання учасниками управлінських суспільних відносин приписів зазначених норм. Йдеться про осіб, яким адресовані ці норми, і які, або вчиняють зазначені нормами дії, або утримуються від заборонених дій. Суб'єктами виконання можуть бути майже всі можливі учасники управлінських суспільних відносин: органи, посадові особи, підприємства, установи, організації, громадські організації, громадяни. В такому порядку реалізуються всі зобов'язуючі і забороняючі адміністративно-правові норми. В деяких підручниках зазначаються і такі форми реалізації адміністративно-правових норм, як дотримання і використання.

На наш погляд, немає необхідності виокремлювати такі форми реалізації адміністративно-правових норм, тому що дотримання - це основа будь-якої форми реалізації норм. Що стосується використання, то це є різновидом виконання норм уповноважуючого характеру.

Застосування адміністративно-правових норм полягає у виданні уповноваженим суб'єктом індивідуальних юридичних актів по конкретних справах чи з питань, що виникають у зв'язку із здійсненням виконавчої і розпорядчої діяльності, так звана асиміляція правового припису у конкретній об'єктивній ситуації. Звичайно, повноваження, необхідні для цього, є лише у офіційних представників держави у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності, тобто у органів виконавчої влади та їх посадових осіб. Саме вони мають право і зобов'язані видавати акти застосування правових норм.

У деяких випадках, спеціально передбачених законодавством, адміністративно-правові норми можуть застосовуватися в судовому порядку. Зазвичай, це норми забороняючого або процесуального характеру.

Основними вимогами правильного застосування норм адміністративного права є:

законність, обґрунтованість, доцільність, наукова організація правозастосовної діяльності.

Ефективна реалізація адміністративно-правових норм є важливою передумовою забезпечення належного громадського порядку і правопорядку в державі, обов'язком державно-владних утворень, у чому і полягає доцільність створення останніх.

Слід зупинитися на дії адміністративно-правових норм у просторі, часі і за колом осіб.

Дія адміністративно-правової норми у просторі пов'язана зі статусом органу держави, що її прийняв. Розрізняють адміністративно-правові норми загальнодержавного (наприклад, правила дорожнього руху) і місцевого рівня (правила торгівлі на ринках).

Щодо дії в часі, то, за загальним правилом, адміністративно-правові норми набувають чинності з моменту їх опублікування і діють до їх відміни, скасування або заміни. В окремих нормативних актах може бути визначений конкретний строк введення їх в дію, а також час дії. Адміністративно-правові норми зворотної сили в часі не мають, за винятком тих норм, що усувають або пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень.

Щодо дії адміністративно-правових норм за колом осіб, то це пов'язано з тим, що вони адресуються або всім громадянам, або окремим їх групам, що мають певні особливості адміністративно-правового статусу (державні службовці, посадові особи, працівники міліції і т.п.).

2. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та види. Підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин

Адміністративно-правові відносини - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які складаються в сфері державного управління.

Оскільки адміністративно-правові відносини є різновидом правових відносин взагалі, то вони мають усі ознаки, притаманні будь-яким правовим відносинам. Водночас, вони мають ряд особливостей, обумовлених, насамперед, специфікою виконавчої і розпорядчої діяльності.

Такими особливостями є:

а) обов'язки і права сторін в адміністративно-правових відносинах завжди пов'язані з практичним вчиненням певних дій саме у сфері державного управління;

б) умовою виникнення адміністративно-правових відносин є участь у них обов'язкової сторони, наділеної юридично-владними повноваженнями (обов'язкового суб'єкта). У цих правовідносинах відображаються і реалізуються інтереси держави;

в) адміністративно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін (органу виконавчої влади, громадянина і т.п.). Ці відносини можуть виникати всупереч волі або бажанню іншої сторони. Для органів виконавчої влади держави право вступати в такого роду відносини одночасно є їх обов'язком;

г) можливі спори між сторонами адміністративно-правових відносин вирішуються, зазвичай, в адміністративному порядку, тобто шляхом безпосереднього юридично-владного розпорядження уповноваженого органу виконавчої влади або посадової особи.

В окремих випадках передбачений судовий порядок вирішення адміністративно-правових спорів.