Розділ 4. Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення

2) можливість витребування за необхідності додаткових матеріалів; призначення експертизи; виклик свідків.

Аналізуючи встановлений перелік рішень, які приймаються, можна констатувати його обмеженість. Додатково можливе закріплення таких рішень: якщо в ході розгляду скарги буде встановлено, що вона подана з порушенням підвідомчості, то необхідне прийняття рішення про направлення її за підвідомчістю.

У КУпАП не встановлений перелік підстав для відміни чи заміни постанови у справі про адміністративне правопорушення. Мабуть, підставами для відміни винесеного рішення повинні виступати матеріально-правові та процесуально-правові порушення.

Відміна постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнутих грошових сум, оплатно вилучених та конфіскованих предметів, а також відміну інших обмежень, які пов'язані з цією постановою. За неможливості повернення предмета повертають його вартість. Відшкодування збитків, які завдані громадянину незаконним покладанням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, проводиться в порядку, який встановлений законодавством (ст. 296 КУпАП).

4. Виконання постанов стосовно справи

(Про накладення адміністративних стягнень) - прикінцева стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суть і важливість цієї стадії - в реалізації винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення.

У розділі V (статті 298-330) КУпАП детально регламентується порядок та процедура виконання постанов про накладення всіх видів адміністративних стягнень. Принцип обов'язковості виконання таких постанов для державних, громадських органів, інших організацій, службових осіб та громадян закріплений у ст. 298 КУпАП. Питання, пов'язані з виконанням постанов про адміністративні стягнення, вирішуються органом (службовою особою), який виніс постанову.

Стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною. В ній прийнято виділяти два етапи:

1) звернення постанови до виконання;

2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.

Під зверненням постанови до виконання у ст. 303 КУпАП слід розуміти направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її виконувати (наприклад, направлення суддею постанови про накладення конфіскації предмета до органу державної виконавчої служби).

Безпосереднє виконання постанов про накладення адміністративних стягнень покладається на державні та громадські органи (наприклад, державну виконавчу службу), підприємства, установи, організації, посадових осіб та громадян і залежить від сутності адміністративного стягнення.

Так, для виконання постанови про накладення штрафу встановлено дві процедури: добровільне і примусове виконання. Добровільно штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання постанови про оплатне вилучення предмета здійснюється державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Суми, виручені від реалізації вилученого предмета, передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат із реалізації вилученого предмета.

Виконання постанови про застосування виправних робіт здійснюється органом Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Постанова про застосування адміністративного арешту виконується в установленому порядку негайно після її винесення. Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ (в основному це ізолятори тимчасового утримання), з використанням на фізичних роботах. Порядок відбування адміністративного арешту передбачено Положенням про спеціальний приймальник при органі внутрішніх справ для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, затвердженим наказом МВС України від 18 вересня 1992 р. № 552.

Згідно зі ст. 301 КУпАП, якщо негайне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних робіт або штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці скоєння адміністративного правопорушення) неможливе, то орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити виконання постанови, терміном - до одного місяця.

Обґрунтованим є встановлення переліку підстав для можливої відстрочки виконання постанови, а також необхідність мотивації такого рішення.

Нормативно закріплені обставини (ст. 302 КУпАП), за наявності яких орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання: