Розділ 3. Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо застосування заходів дисциплінарної відповідальності

- накладення дисциплінарного стягнення на винного, який перебуває у стані сп'яніння, а також одержання від нього пояснення відкладається до його витвереження;

- таке дисциплінарне стягнення, як усне зауваження, може бути оголошене як наказом, так і усно. Інші стягнення оголошуються в наші. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення оголошується працівникові особисто перед строєм чи на нараді (зборах);

- дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується, але підлягає обліку. Особи, з вини яких накладені стягнення не виконано, несуть відповідальність у дисциплінарному порядку;

- дисциплінарне стягнення, накладене на працівника органів внутрішніх справ наказом, вважається знятим, якщо протягом року з дня його накладення цього працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню. Стягнення, накладене усно, вважається знятим після закінчення місячного строку. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення у порядку заохочення проводиться начальником, який наклав його, рівним йому чи старшим прямим начальником. Для того щоб зняти дисциплінарне стягнення, накладене старшим начальником, безпосередній начальник порушує відповідне клопотання по інстанції. Зняття дисциплінарного стягнення, крім накладеного усно, провадиться наказом, про що особі рядового або начальницького складу оголошується особисто, перед строєм чи на нараді (зборах);

- питання про подальше просування по службі особи, на яку було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зняття з посади, вирішується в кожному окремому випадку на загальних підставах;

- дисциплінарні стягнення, за винятком оголошених усно, підлягають обліку в порядку, встановленому Міністром внутрішніх справ України.

Наведений перелік, яким регламентовано порядок накладення і виконання дисциплінарних стягнень дозволяє акцентувати увагу на важливості та детальній регламентації дисциплінарного провадження в міліції.

Враховуючи те, що єдиного визначення дисциплінарного провадження в ОВС немає, визначимо його через дефініцію поняття дисциплінарного провадження, запропонованого О. В. Кузьменко. Отже, під дисциплінарним провадженням в органах внутрішніх справ України пропонується розуміти регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб'єктів органів внутрішніх справ України з розгляду та вирішення справ про дисциплінарні проступки та притягнення осіб, що їх вчинили до дисциплінарної відповідальності.

Здійснивши аналіз змісту дисциплінарної відповідальності ми підтримуємо позицію про подвійну природу дисциплінарної відповідальності: позитивну і негативну. Зокрема, В. І. Щербина зазначає, що "дисциплінарна відповідальність державних службовців - це відповідальність не тільки за правопорушення, а й виконання учасником службово-трудових правовідносин таких корисних для держави варіантів поведінки, які перевищують загальні вимоги по службовій функції". Вчений вбачає основне призначення дисциплінарної відповідальності в тому, що вона повинна сприяти якісному виконанню службової функції. Тобто мова йде про наявність у дисциплінарній відповідальності двох аспектів: позитивного і негативного. Автор вважає, що не можна цей вид юридичної відповідальності представляти лише як відповідальність за дисциплінарний проступок, оскільки за такого підходу залишаються без уваги позитивні моменти, елементи морального, стимулюючого та організуючого порядку, які дають свідому і активну правомірну поведінку.

Підбиваючи підсумок, звернімо увагу на особливості дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ:

1. Порядок притягання до дисциплінарної відповідальності регулюється спеціальним законодавством.

2. Правові норми, за порушення яких передбачено дисциплінарну відповідальність, містяться у нормативно-правових актах різної юридичної сили (від законів до наказів начальників органів внутрішніх справ).

3. Наявність специфічних заходів дисциплінарного впливу до працівників міліції, які перераховані у ст. 12 Дисциплінарного статуту.

4. Відсутність конкретного виду стягнення, передбаченого за вчинення певного дисциплінарного проступку.

5. Відповідальність настає за порушення не тільки правових норм, але й за порушення морально-стичних правил поведінки (нахабне, принизливе, несправедливе, неуважне і недоброзичливе ставлення до людей тощо).

3.2. Порядок здійснення дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ

Системна трансформація інституту державної служби в Україні спрямована, в першу чергу, на удосконалення зовнішньо-організаційної управлінської діяльності суб'єктів публічної адміністрації, тобто відносин між людиною і державою (в особі її органів). У той же час не менш важливим є внутрішньо-організаційний напрям, що має на меті поліпшення внутрішньої діяльності органу - суб'єкта публічного адміністрування.

Розглядаючи співвідношення понять "дисциплінарна юрисдикція" та "провадження у справах про дисциплінарні проступки", ми застосуємо аналогію між порівнянням подібних категорій: "адміністративна юрисдикція" і "провадження у справах про адміністративні правопорушення".

Відповідно дисциплінарне провадження являє собою врегульовану нормами права специфічну процесуальну діяльність компетентних суб'єктів, у той час як адміністративна юрисдикція ототожнюється насамперед з повноваженнями цих суб'єктів на здійснення такої діяльності, з певними сферами і межами її здійснення.

Таким чином, визначені вище поняття не є тотожними, зокрема провадженню відведено другорядну (похідну), обслуговуючу роль.