Розділ 3. Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо застосування заходів дисциплінарної відповідальності

1. Порушення справи і дисциплінарне розслідування

Є початковою стадією провадження, завданням якої є встановлення події проступку, обставин правопорушення. Порушення справи про дисциплінарний проступок у міліції громадської безпеки (ОВС) полягає у прийнятті рішення посадовою особою, наділеною дисциплінарною владою, розпочати дисциплінарне провадження. Фактичною підставою порушення дисциплінарного провадження є вчинення працівником міліції діяння, яке містить ознаки дисциплінарного проступку. Але наявність фактичної підстави не завжди тягне за собою порушення справи. Наприклад, начальник при незначному порушенні дисципліни підлеглим має право нагадати йому про службові обов'язки та попередити про неприпустимість подібних діянь. Рішення про порушення дисциплінарного провадження спеціальною постановою не оформлюється. На практиці, як правило, це резолюція начальника на рапорті працівника органів внутрішніх справ, на заяві, повідомленні або скарзі інших осіб про проведення службової перевірки (розслідування) за фактом вчинення дисциплінарного проступку. У крайніх випадках, що не терплять зволікання, особа яка вчинила дисциплінарний проступок, може бути усунута від виконання службових обов'язків начальником, якому вона є підлеглою по службі.

Від особи, яка вчинила дисциплінарний проступок, відбирається пояснення (письмове чи усне). Одержання пояснення від правопорушника, який перебуває в нетверезому стані, відкладається до його витвереження. Дисциплінарний статут зобов'язує з'ясування всіх обставин - як тих, що пом'якшують, так і тих, що обтяжують відповідальність.

Зазначимо, що обставинами, які пом'якшують відповідальність за вчинення дисциплінарних проступків, можна визнати:

- позитивну характеристику особи порушника (сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, тривалий стаж бездоганної служби, щире розкаяння, відвернення шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та ін.);

- характер мотивів та причин вчинення проступку (вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або збігу тяжких особистих або сімейних обставин; під впливом погрози або іншого примусу; як наслідок поганої організації роботи, її недоліків, які не залежать від працівника міліції, та ін.);

- характер самого проступку (вчинений поза службою; має невелику шкідливість та ін.);

- характер наслідків вчинення проступку (наслідки відсутні або дуже незначні).

До обставин, що обтяжують відповідальність, необхідно віднести:

- негативну характеристику особи порушника (має раніше накладені стягнення, нехтує інтересами служби, перебував у стані сп'яніння, був організатором групового порушення, вживав заходів до приховування факту правопорушення та його наслідків);

- характер причин вчинення проступку (правопорушення вчинено з корисливих мотивів, викликано помстою, ревнощами тощо);

- характер самого проступку (правопорушення має тривалий, демонстративний характер, проступок пов'язаний з джерелом підвищеної небезпеки, є груповим, вчинено в умовах надзвичайних обставин);

- наслідки проступку (він призвів до загрози життю або здоров'ю громадян, працівників органів внутрішніх справ, інших посадових осіб; заподіяв значну шкоду; значно вплинув на стан службової дисципліни в колективі тощо).

У необхідних випадках для з'ясування всіх обставин справи може проводитися службове розслідування, порядок якого врегульований наказом МВС України № 230 від 12 березня 2013 р. "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України". Відповідно до Інструкції завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (у тому числі і міліції громадської безпеки), виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожний винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

Службове розслідування має сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, а також вихованню в особового складу органів внутрішніх справ почуття точного і безумовного дотримання законодавства.

2. Розгляд справи і прийняття по ній рішення

Справи про дисциплінарні проступки працівників міліції громадської безпеки (ОВС), як правило, розглядаються за місцем служби працівників. Під час розгляду справи має бути з'ясовано: чи мав місце дисциплінарний проступок; чи винна ця особа в його вчиненні; чи була заподіяна в результаті протиправного діяння майнова шкода; чи є в разі наявності такої шкоди причинний зв'язок між діянням і наслідками; чи є підстави для передачі справи на розгляд товариського суду та ін. При розгляді справи необхідно також з'ясувати причини та умови, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку.

Після розгляду справи по ній. приймається рішення. Видається наказ посадової особи, яка наділена відповідними повноваженнями і розглядала справу. Матеріали про вчинені працівниками органів внутрішніх справ правопорушення, що надійшли у встановленому законом порядку із суду, органів слідства, прокуратури, інших компетентних органів і посадових осіб, можуть розглядатися як посадовими особами органів внутрішніх справ, що наділені дисциплінарною владою, так і судами честі. Тому за даними матеріалами до винних можуть застосовуватися як заходи дисциплінарного, так і громадського впливу.

Про оголошення працівникові стягнення повідомляється під розпис. Відмова працівника від ознайомлення з наказом про оголошення стягнення або посвідчення цього факту своїм підписом не ставить під сумнів чинність стягнення, але відмова в разі спору повинна бути доведена в суді.

Статтею 15 Дисциплінарного статуту передбачено порядок накладення дисциплінарних стягнень в особливих випадках. Зокрема, у разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, вживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника.