У свою чергу, нами пропонується визначення адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки (МГБ) залежно від двох підходів до її розуміння: вузького та широкого.
Адміністративно-юрисдикційна діяльність МГБ у вузькому змісті є врегульованою переважно нормами адміністративного права діяльністю відповідних підрозділів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, що належать до її компетенції, і накладення адміністративних стягнень на осіб, що вчинили такі правопорушення.
У широкому змісті під адміністративно-юрисдикційною діяльністю МГБ пропонується розуміти врегульовану переважно нормами адміністративного права діяльність відповідних підрозділів (посадових осіб) щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ конфліктного характеру, а саме справ про адміністративні правопорушення, дисциплінарних справ і справ за скаргами громадян, а також пов'язаних із ними адміністративно-процесуальних заходів.
З метою більш повного висвітлення сутності адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки у другому підрозділі посібника буде розкрито її зміст через аналіз стадій адміністративно-юрисдикційного провадження.
1.2. Функції, методи та форми адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ
Юрисдикцію як самостійний вид діяльності взагалі та адміністративно-юрисдикційну діяльність зокрема характеризують не тільки притаманні їй ознаки, розглянуті в попередньому підрозділі, а й функції, через які здійснюється така діяльність. Зміст адміністративної юрисдикції становить діяльність з реалізації її функцій, яка здійснюється у встановлених формах і відповідними методами.
Функція у загальному вигляді означає діяльність, обов'язковість, роботу, зовнішній прояв властивостей об'єкта у цій системі відносин. Виходячи з теорії права, можна стверджувати, що адміністративно-юрисдикційній діяльності притаманні такі функції: охоронна, виховна, регулятивна та превентивна.
Охоронна функція адміністративної юрисдикції обумовлена приналежністю останньої до правоохоронної діяльності. Усім своїм призначенням та змістом юрисдикція повинна здійснювати цю функцію. Охоронна функція обумовлена завданнями законодавства про адміністративні правопорушення, визначеними у ст. 1 КУпАП в якості першочергових (з урахуванням відповідних політичних та економічних змін у державі): охорона державного устрою держави, власності, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, установленого порядку управління, державного і громадського порядку, зміцнення законності, попередження правопорушень, громадян у дусі точного і неухильного дотримання Конституції України та законів, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Досягнення цих завдань забезпечується оперативним виявленням фактів адміністративних правопорушень, швидким розглядом адміністративних справ і вжиттям до винних законних і справедливих заходів адміністративних стягнень. Охоронна функція зазначеного провадження безпосередньо пов'язана з його превентивною і виховною функціями, виконання яких є важливою гарантією реалізації і цієї функції.
Виховна функція полягає у вихованні громадян у дусі точного і неухильного дотримання Конституції України та інших законодавчих актів, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). У реалізації цієї функції досягається виконання зазначених завдань, при цьому важлива роль належить як самій процедурі розгляду справ про адміністративні правопорушення, підвідомчих органам внутрішніх справ, так і її організації, здійсненню демократичних принципів, перш за все гласності, широкої участі громадськості в цьому адміністративному провадженні.
Сьогодні діяльність правоохоронних органів перебуває під пильною увагою громадськості, що зобов'язує їх удосконалювати свою діяльність. Нині суспільство потребує оновленої міліції, працівники якої повинні бути взірцем законослухняності, діяти виключно відповідно до закону. її діяльність щодо виховного процесу має здійснюватися у тісній взаємодії з населенням, державними та громадськими організаціями. Лише за зазначених умов можна розраховувати на успіх у цій важливій та відповідальній справі.
Регулятивна функція адміністративно-юрисдикційної діяльності є похідною від відповідної функції права. Як зазначалося в попередньому підрозділі, юрисдикційна діяльність є блоком індивідуального (піднормативного) регулювання. Функції регулятора вона виконує за допомогою переведення нормативних приписів у реальні дії суб'єктів права, у правовідносини. Регулятивна функція юрисдикції відображає її управлінський аспект. Управління за допомогою норм права є системою управління з коригувальною часткою. У такій системі діє управляюча частина - в її ролі виступає законодавець (видавець правової норми), який задає за допомогою норм права зразки поведінки, та коригуюча частина - юрисдикція, призначення якої полягає у виправленні розходжень, що виникають між поведінкою керованої частки та заданим зразком поведінки. Якщо первинний сигнал (норми) не спрацьовує, починає працювати коригуючий сигнал (акт юрисдикції), який примушує порушника відшкодувати завдану шкоду, сплатити штраф тощо. Цим забезпечується правопорядок, ліквідуються порушення правових норм.
Наступна функція адміністративно-юрисдикційної діяльності - превентивна - випливає із завдань органів внутрішніх справ щодо розробки і здійснення заходів, спрямованих на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин і умов, які вплинули на їх вчинення (ст. 6 КУпАП і п. 2 ст. 2 Закону України "Про міліцію"). Реалізація цієї функції і є одним з головних завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих органам внутрішніх справ, - запобігання адміністративним правопорушенням, виконання якого значною мірою залежить і від виконавчого провадження, оскільки із застосуванням (реалізацією) накладеного адміністративного стягнення чинне законодавство пов'язує досягнення цілей загальної та індивідуальної профілактики адміністративних правопорушень.
Превентивна функція адміністративно-юрисдикційної діяльності повинна реалізовуватися не тільки вибором виду та розміру адміністративного стягнення відповідно до принципів законності й індивідуалізації, але й усім перебігом розгляду справи. Необхідно обов'язково роз'яснити правопорушнику правові наслідки його неправомірної поведінки. Особливо важливо це у справах про адміністративні правопорушення, вчинення яких межує з кримінальним злочином. На жаль, органи адміністративної юрисдикції не завжди використовують таку можливість у запобіганні злочинам.
Функції адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ реалізуються за допомогою відповідних методів. Метод (від грец. - шлях до чого-небудь, простежування, дослідження) - це "шлях, спосіб, прийом... практичного здійснення чого-небудь", "свідомі систематичні й послідовні дії, що ведуть до досягнення якої-небудь мети", "спосіб досягнення мети, сукупність прийомів та операцій теоретичного або практичного освоєння дійсності, а також людської діяльності, організованої певним чином".
Універсальними методами будь-якої діяльності із загальнотеоретичних позицій є переконання та примус. Метод переконання - це система заходів правового і неправового характеру, які проводяться державними та громадськими органами, що проявляється у здійсненні виховних, роз'яснювальних і заохочувальних заходів з метою формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів та інших правових актів.
Основними формами реалізації методу переконання при здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ є індивідуальні та колективні бесіди, обговорення поведінки особи, встановлення над нею індивідуального і колективного шефства, стимулювання участі в суспільно корисній діяльності і т. ін.
На практиці позитивно себе зарекомендувала форма бесід. Так, ознайомлювальна бесіда - це відповідальний захід, від змісту і результатів якого багато в чому залежить результат подальшої виховної роботи. Психологічна атмосфера такої бесіди, її тон повинні відображати загальну лінію індивідуальної роботи - поєднання доброзичливості та зацікавленості працівника ОВС в долі людини з вимогливістю до неї, її поведінки. Щоб ця бесіда була ефективною та предметною, необхідно зібрати якнайбільше інформації про саму особу, її поведінку, оточення, зв'язки і т. ін. Профілактична бесіда проводиться або за наявністю фактів антигромадської поведінки особи, яка перебуває на профілактичному обліку, або без будь-яких зовнішніх приводів, у порядку повсякденної роботи. Профілактична бесіда, поряд з головним її завданням - наданням безпосереднього виховного впливу, має на меті контроль за поведінкою особи, яка перебуває на обліку. Виховна бесіда за метою, головним змістом, способами впливу є близькою до попереджувальної бесіди. Виховні бесіди проводяться, як правило, у неофіційній обстановці, наприклад за дорученням дільничного представниками громадськості за місцем проживання, навчання або роботи особи, щодо якої реалізовується цей захід.
Переконання передує примусу, переплітається з ним, вирішує загальне завдання, що полягає у вихованні почуття обов'язку та відповідальності перед колективом, суспільством, державою. Метод переконання повинен бути провідним в охороні правопорядку у правовій демократичній державі. Проте, щоб забезпечити виконання вимог законів і підзаконних актів особами, для яких додержання відповідних приписів ще не стало внутрішньо усвідомленою необхідністю, до таких осіб застосовується допоміжний метод управління - примус (тільки на базі переконання і тільки після його застосування).
Адміністративний примус визначають як систему засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість і поведінку людей з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, розвитку суспільних відносин у рамках закону, забезпечення правопорядку і законності. Примусові засоби адміністративного характеру застосовуються органами внутрішніх справ при здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності для впливу на громадян і посадових осіб з метою виконання ними юридичних обов'язків, припинення протиправних дій, притягнення до відповідальності правопорушників, забезпечення громадської безпеки.
В юридичній науці склалася така класифікація заходів адміністративного примусу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Поняття та зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки“ на сторінці 3. Приємного читання.