Розділ 4. Діяльність суб'єктів публічної адміністрації

Специфічні риси публічного адміністрування:

1) загальносоціальний характер;

2) підзаконний характер;

3) юридично-владний, розпорядчий характер;

4) організаційний зміст;

5) цілеспрямованість, активний характер;

6) постійна основа, безперервність.

Публічне адміністрування здійснюється на підставі принципів:

1) соціально-політичні: демократизм; участь населення в адмініструванні; рівноправність осіб; рівність усіх перед законом; законність; гласність; врахування громадської думки; об'єктивність;

2) організаційні принципи побудови апарату публічного адміністрування: галузевий, функціональний, територіальний;

3) організаційні принципи функціонування апарату публічного адміністрування: нормативність діяльності; єдиноначальність та колегіальність; поділ адміністрування; відповідальність за свої рішення; оперативна самостійність.

Зміст публічного адміністрування реалізується через комплекс функцій - функцій адміністрування, які виконують завдання суспільства шляхом владноорганізаційної та самоврядної діяльності у різних процесуальних формах.

Слід відзначити, що зв'язки адміністрування простежуються й у діяльності законодавчих органів, органів прокуратури, судів, проте ці зв'язки є внутрішніми, організаційно-правовими.

Співвідношення публічного адміністрування, виконавчої влади, державного регулювання й адміністративного права

Виконавча влада - це гілка державної влади, яка передбачає наявність особливих ланок державного апарату (органів державної влади загальної компетенції), які мають право безпосереднього адміністрування державою, виконання законів та інших нормативно-правових актів, прийнятих законодавчою владою. Тобто це здатність держави за допомогою адміністрування реалізовувати веління законодавчої влади. Але ототожнювати такі поняття, як "виконавча влада" і "публічне адміністрування" не можна, оскільки сама по собі "влада" і "реалізація влади" - явища не синонімічні, окрім того, йдеться про публічну владу та її виконавчу складову як частину державної влади. Поняття "публічне адміністрування" за сучасних умов слід розглядати як категорію, значно ширшу за поняття "виконавча влада" або "виконавча діяльність". Адже публічне адміністрування здійснюють усі державні органи - законодавчої, судової та виконавчої гілок влади, а також органи місцевого самоврядування. Хоч основна група відносин адміністрування складається саме у сфері виконавчої влади, проте не всі відносини за участю органів виконавчої влади можуть бути відносинами адміністрування, і не всі з них входять до складу предмета адміністративного права. Так, виконавчі органи здійснюють багато функцій, які не є відносинами адміністрування (інформаційна, благодійна, ідеологічна діяльність тощо). Однак адміністрування грунтується й на інших нормах галузей права, використовуючи їх потенціал впливу на суспільні відносини, а деякі відносини адміністрування взагалі не врегульовані нормами права або через недосконалість правового регулювання, або через творчий характер цих відносин.

Виконавча влада представлена в механізмі розподілу влади органами виконавчої влади. Публічне адміністрування здійснюється в межах цієї системи й дістає свій вияв у діяльності різних ланок державного апарату та органів місцевого самоврядування. Основне їх призначення - виконавча, розпорядча діяльність у межах, передбачених адміністративним правом, нормами, що утворюють адміністративне законодавство.

В. Авер'янов так розкриває співвідношення публічного адміністрування та виконавчої влади:

І. Сфера публічного адміністрування визначається тим, що воно здійснюється:

1) у межах діяльності органів виконавчої влади та діяльності органів місцевого самоврядування, а саме:

- під час реалізації їх повноважень щодо керованих об'єктів зовнішнього суспільного (економічного, соціального тощо) середовища;