Розділ 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки

Адміністративне право України


1. Загальна характеристика та зміст адміністративно-правового регулювання у сфері економіки


З усіх галузей і сфер, які регулюють адміністративно-правові норми, найскладнішими с ті, що стосуються економіки. Формування Україною власної економічної політики пов'язуються з визначенням головних напрямів розвитку на основі принципів демократії, свободи підприємництва й відкритості для інтеграції у світове економічне співтовариство. Ефективна національна економіка є гарантією незалежності держави. її територіальної недоторканності і цілісності, забезпечення умов нормальної життєдіяльності суспільства. Економіку визначають як єдиний комплекс господарських відносин, що охоплює усі ланки виробництва, торгівлі та обміну в суспільстві. Розвиток законодавства з питань комплексного регулювання економічних відносин з урахуванням інтересів різних категорій осіб: суб'єктів господарювання, їх об'єднань, споживачів, найманих працівників, територіальних громад, держави, а також міжнародної спільноти, пов'язаний зі змінами в правових формах регулювання економічної сфери, переходом до ринкових механізмів.

Держава в особі її органів влади здійснює економічну й соціальну політику з метою комплексного та збалансованого забезпечення інтересів усіх верств населення, стимулює ринкову економіку, забезпечує ефективність її функціонування з одночасним обмеженням і запобіганням негативним наслідкам економічної влади власників, особливо монополістів: гарантує захист національних інтересів і внутрішнього ринку від зовнішньої економічної та політичної експансії.

Основною метою адміністративно-правового регулювання у сфері економіки є виконання завдань, що впливають на організацію ринку, ринково-конкурентних відносин, досягнення економічних, соціальних та фіскальних цілей, спрямованих на підтримку та забезпечення ринкового порядку в державі, корегування розподілу ресурсів з метою впливу на господарюючу структуру та структуру національного продукту.

Державна економічна політика - це закріплені у відповідних економіко-правових документах (прогнозах, програмах, законодавчих актах) цілі і завдання, що ставить держава, забезпечуючи комплексне вирішення подвійного завдання: поєднання в економічному житті ринкових засад господарювання і соціальної спрямованості економіки. При цьому держава застосовує економічну стратегію та економічну тактику. В ст. 10 Господарського кодексу України (ГК) закріплені основні напрями економічної політики держави: структури о-галузева, інвестиційна, амортизаційна політика, політика інституційних перетворень, цінова, антимонопольно-конкурентна, бюджетна, податкова, грошово-кредитна, валютна і зовнішньоекономічна політика.

Відносини в сфері економіки регулюються нормами багатьох галузей права, однак тільки адміністративне право правовими засобами впорядковує певну частину економічних відносин, надаючи їм організаційного змісту.

Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері економіки здійснюється за кількома основними напрямами:

1) забезпечення стратегічних пріоритетів економічного розвитку: стимулювання розвитку окремих галузей і виробництв, сфер економічного розвитку; залучення іноземних інвестицій; ціноутворення тощо;

2) впорядкування відносин власності шляхом визначення тих сфер економіки, які можуть сформуватися щодо об'єктів недержавної власності, та механізму їх набуття, наприклад, шляхом приватизації, а також антимонопольного регулювання (створення конкурентного середовища) та чітке закріплення статусу суб'єктів державної власності;

3) адміністративно-правове регулювання зовнішньоекономічних відносин.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України; спільна господарська діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами; підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України; роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за ЇЇ межами; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України та інші види діяльності;

4) адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки: реєстрація, ліцензування, квотування, сертифікація, надання дозволів, реалізація адміністративно-юрисдикційних повноважень тощо.

Отже, зміст адміністративно-правового регулювання в сфері економіки полягає в: удосконаленні взаємодії центральних органів виконавчої влади й органів виконавчої влади на місцях, органів місцевого самоврядування, організацій та об'єднань роботодавців; чіткому закріпленні повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади в економічній сфері; поглибленні децентралізації в адмініструванні економічним розвитком та торгівлею, гарантуванні реалізації економічних прав місцевих органів виконавчої влади, підприємств і установ, невтручанні в їх діяльність та повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування; удосконаленні правового статусу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють адміністрування галузями народного господарства; конкретизації в нормативних актах (статутах) завдань і функцій центральних органів виконавчої влади, їх повноважень з координації і регулювання у відповідних галузях і сферах регулювання.


2. Система органів публічного адміністрування в сфері економіки та їх компетенція


В економічній сфері повноваженнями публічного адміністрування наділена значна кількість суб'єктів, серед яких чільне місце посідають Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади. Органи виконавчої влади здійснюють організуючу, цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України.

Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 Конституції забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, рівні умови розвитку всіх форм власності, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України тощо. Провідним центральним органом виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку та торгівлі України є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України), створене відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" на базі реорганізованого Міністерства економіки України із покладенням на нього функцій у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Очолює відповідне міністерство Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Через діяльність керівника відповідного міністерства спрямовується і координується діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державної служби технічного регулювання України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, Державного агентства резерву України, Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном тощо.

Мінекономрозвитку України згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затв. Указом Президента України від 31 травня 2011 р. № 634/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономрозвитку України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

  • Розділ 1. Адміністративне право як галузь національного права

  • 2. Історія розвитку адміністративного права

  • 3. Система адміністративного права

  • 4. Джерела адміністративного права. Систематизація адміністративного законодавства

  • 5. Адміністративне право як галузь права, галузь правової науки та навчальна дисципліна

  • 6. Механізм адміністративно-правового регулювання

  • 7. Норми адміністративного права. Адміністративно-правові відносини

  • Розділ 2. Суб'єкти адміністративного права

  • 3. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України

  • 4. Адміністративно-правовий статус інших органів публічної адміністрації

  • Розділ 3. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування в Україні

  • Розділ 4. Діяльність суб'єктів публічної адміністрації

  • 2. Діяльність суб'єктів публічної адміністрації. Адміністративний розсуд. адміністративно-правові режими

  • 3. Форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації

  • 4. Методи діяльності суб'єктів публічної адміністрації

  • 5. Поняття, види та зміст правових актів суб'єктів публічної адміністрації (правових актів адміністрування)

  • Розділ 5. Адміністративно-деліктне право

  • Тема 2. Адміністративна відповідальність

  • Тема 3. Провадження в справах про адміністративні правопорушення (адміністративно-деліктне провадження)

  • Розділ 6. Адміністративно-процесуальне та адміністративно-процедурне право

  • 3. Суть та значення адміністративного судочинства (адміністративної юстиції)

  • МОДУЛЬ II. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

  • Розділ 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки
  • 4. Адміністративно-правове регулювання у сфері захисту економічної конкуренції

  • 5. Адміністративно-правове регулювання у сфері промисловості

  • 6. Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів

  • 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері інфраструктури

  • Розділ 8. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері

  • Розділ 9. Публічне адміністрування у соціально-культурній сфері

  • Розділ 10. Адміністративне право зарубіжних країн

  • 3. Європейське адміністративне право: загальна характеристика

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи