Розділ «3. Європейське адміністративне право: загальна характеристика»

Останнім часом у науковій, навчальній літературі все частіше приділяється увага європейському адміністративному праву (див., наприклад, роботи В.Б. Авер'янова, В.П. Тимощука, A.A. Пухтецької, Г.И. Ткач, I.A. Грицяка тощо). Європейське адміністративне право почали виділяти наприкінці 80-х рр. XX ст. як результат європейських адміністративних конвергенційних процесів задля зменшення розбіжностей у засадах діяльності публічної адміністрації, її структури. Прийнято виділяти європейське адміністративне право у широкому розумінні- право, що регулює діяльність європейської адміністрації, органів, установ та агенцій європейських регіональних організацій, та у вузькому розумінні - право, що регулює лише діяльність європейської адміністрації.

Відмінності між національним та європейським адміністративним правом (див. роботи С. Касіса, A.A. Пухтецької):

1) національне адміністративне право будується на єдиному органі влади, а європейська адміністрація передбачає 2 головні органи - Європейську Раду та Європейську Комісію та має змішану структуру, що складається з європейської адміністрації та національних адміністрацій;

2) національне адміністративне право характеризується двосторонніми відносинами між особою і адміністрацією, європейське адміністративне право - тристоронніми відносинами між особою, Європейською Комісією та національними суб'єктами публічної адміністрації;

3) національне адміністративне право - окрема галузь права, національна адміністрація може прямо забезпечувати виконання своїх рішень, європейське адміністративне право зобов'язує Європейську Комісію звертатися до Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання відповідних рішень.

Принципами європейського адміністративного права є:

а) загальні принципи:

- принцип законності;

- принцип недискримінації;

- принцип визначеності (юридичної визначеності);

- принцип можливості відкликання або скасування незаконного адміністративного акту;

- принцип пропорційності;

- принцип поваги до фундаментальних (основоположних) прав людини і громадянина;

- принцип субсидіарності;

- принцип незалежної адміністрації;

- принцип прозорості;

- право на захист;

б) принципи права Європейського Союзу:

- принцип застосування;