Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

Від слідчих (розшукових) дій відрізняють негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК (ч. І ст. 246 КПК).

До таких дій відносяться: аудіо -, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем; дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів; обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; аудіо -, відеоконтроль місця; контроль за вчиненням злочину; виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження; використання конфіденційного співробітництва (ст.ст. 260-275 КПК).

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. їх заборонено проводити у провадженні щодо кримінальних проступків (ст. 300 КПК) Переважна більшість негласних слідчих дій проводиться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 КПК). Негласні слідчі (розшукові) дії, пов'язані із втручанням у приватне спілкування, не можуть проводитися без ухвали слідчого судді, функції якого у такому випадку виконуються головою чи за його визначенням іншим суддею апеляційного суду АР Крим, області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції яких знаходиться орган досудового розслідування (ст.ст. 258,247 КПК). При цьому, втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене (ч. 5 ст. 258 КПК).

7.7. Клопотання захисника на досудовому розслідуванні. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора та слідчого судді на стадії досудового розслідування.

Захисник вправі подавати слідчому або прокурору клопотання щодо проведення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та вжиття інших заходів, спрямованих на з'ясування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, а також на реалізацію прав і законних інтересів підозрюваного. Вони розглядаються у строк не більше 3-х днів з моменту подання і задовольняються за наявності належних підстав. Про результати їх розгляду захисник обов'язково повідомляється. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається захиснику, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається йому (ст. 220 КПК).

Відповідно до ст. 221 КПК, слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування захисник має право робити необхідні виписки та копії.

Питання щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора та слідчого судді на стадії досудового розслідування врегульовані у статтях глави 26 КПК. Відповідно до ст. 303 цієї глави, під час досудового провадженні можуть бути оскаржені до суду:

1) бездіяльність слідчого і прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений законом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження -заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його за правилами, передбаченими главою 39 КПК, присвяченою провадженню щодо застосування примусових заходів медичного характеру, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження.

Відповідно до ст. 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, розгляд яких здійснюється під час досудового розслідування, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, а якщо рішення оформлюється постановою - з дня отримання її копії.

Скарга повертається, якщо: її подала особа, яка не має права подавати скаргу; вона не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення встановленого строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню. При цьому, копія ухвали про повернення скарги або про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

В статті 305 КПК зазначено, що подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.

Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати деякі рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються (наприклад, невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, неповернення тимчасово вилученого майна; про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження), що тягне за собою закриття провадження за скаргою.