Розділ «ТЕМА 12. Законодавство про адміністративні правопорушення та адміністративне судочинство»

12.15. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

У правопорушеннях, визначених главою 15 КпАП "Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління", вирізняють такі об'єкти посягання: 1) громадський порядок і суспільна безпека (ст.ст. 185, 185-1, 185-2, 185-7, 185-9, 185-10); 2) правовідносини у сфері судоустрою, діяльності органів досудового слідства та прокурорського нагляду (ст.ст. 185-3, 185-4, 185-5,185-6, 185-8, 185-11, 187); 3) правовідносини у сфері державного управління та контролю (ст.ст. 184-2,185-12,186,186-1,186-3, 186-5, 186-6, 188, 212-2 - 212-5); 4) правовідносини у сфері державного регулювання певних видів діяльності (ст.ст. 184-1,189-195, 212-6); 5) правовідносини у сфері паспортного режиму та громадянства (ст.ст. 197-207); 6) правовідносини у сфері виконання військового обов'язку (ст.ст. 210-211).

Об'єктивна сторона правопорушень гл. 15 КпАП відображена у диспозиціях відповідних статей, причому склади правопорушень, що посягають на правовідносини державного управління у різних галузях, в основному мають бланкетні диспозиції, як-от ст. 212-3 відсилає до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень", а низка статей, що містять склади правопорушень, об'єктивна сторона яких полягає у невиконанні законних вимог та приписів посадових осіб державних контролюючих органів, або перешкоджанні їхній діяльності (ст. 188- 1, 188-26), передбачає саме ті законні вимоги чи контролюючі дії, які зазначені у відповідних положеннях про державні органи та інструкціях, що регламентують їхні повноваження. Натомість диспозиції статей, що містять склади правопорушень у сфері судоустрою передбачають здебільшого вичерпно виписану об'єктивну сторону, як-от у ст. 185-3 (прояв неповаги до суду), або у ст. 187 (порушення правил адміністративного нагляду).

Суб'єкт правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, здебільшого спеціальний - посадові та службові особи, які мають дотримуватися приписів державних органів, або виконувати вимоги уповноважених цими органами осіб, а також громадяни, що мають певні специфічні обов'язки. Суб'єктивна сторона правопорушень, об'єднаних у главу 15 КпАП, здебільшого характеризується як умислом, так і необережністю, за винятком складів правопорушень, які можуть бути тільки умисними.

Санкції главою 15 КпАП передбачені у вигляді штрафів та адміністративного арешту у випадках вчинення правопорушень у сфері судоустрою, діяльності органів досудового слідства та прокурорського нагляду (ст. 185, 185-1,185-3, 187).

Задля повноти огляду адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління слід згадати, що КпАП було доповнено главою 15-А "Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення", згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення виборчих прав громадян" від 23 лютого 2006 р. № 3 504-1V, оскільки зазначені правопорушення посягають на встановлений порядок формування органів державного управління (CT.CT. 212-7-212-20).

12.16. Завдання адміністративного судочинства. Принципи адміністративного судочинства. Правова допомога у вирішенні справ в адміністративному суді

12.17. Система адміністративних судів

України, їх компетенція щодо вирішення адміністративних справ. Підсудність адміністративних справ. Відводи. Судові виклики і повідомлення

Систему адміністративних судів утворюють: місцеві адміністративні суди (місцеві адміністративні суди округів, місцеві загальні суди як адміністративні суди); апеляційні адміністративні суди; Вищий адміністративний суд України; Верховний Суд України (Судова палата з адміністративних справ). Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори, визначені ч. 1 ст. 17 КАСУ.

Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/ 2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження мережі та кількісного складу суддів" з 1 січня 2005 року створено в системі адміністративних судів України такі місцеві адміністративні суди. Утворення місцевих адміністративних судів як судів першої інстанції відповідає принципам територіальності та спеціалізації. Стосовно побудови адміністративних судів по вертикалі, вона забезпечує розгляд справ у першій, апеляційній інстанціях. Згідно з Указом утворено 9 апеляційних адміністративних судів.

Указом Президента України "Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України" від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002 утворено Апеляційний, Вищий адміністративні суди України з місцезнаходженням їх у місті Києві.

Вищий адміністративний суд України (далі ВАС України) переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. У випадку, визначеному ч. 6 ст. 177 КАСУ, ВАС України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

ВАС України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму; справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, (ч. 4 ст. 18 КАСУ).

КАСУ встановлено підвідомчість (Ст. 17) або предметну компетенцію (Ст. 18) адміністративного суду, під якою розуміється коло справ, віднесених законом до розгляду і розв'язання системою адміністративних судів. Підвідомчість може бути альтернативною, виключною залежно від того, чи відносить закон вирішення спорів до компетенції виключно одних конкретних органів, чи до компетенції декількох за вибором позивача чи згодою сторін.

Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

КАС України визначає такі види підсудності адміністративних справ: предметна (ст. 18); територіальна (ст. 19); інстанційна (ст. 20); підсудність кількох пов'язаних між собою вимог (ст. 21)

Відвід (самовідвід) судді (ст. 27), секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача (ст. 29) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду, судом не розглядаються. Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) регламентовано ст. 31.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (ст. 33). Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Повістка повинна бути вручена під розписку не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді (ст. 35). При цьому повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

12.18. Право на звернення до адміністративного суду. Форма та зміст позовної заяви. Сторони і треті особи в адміністративному процесі, їх права та обов'язки