Розділ «3.5. Діяльність України в ООН»

Зовнішня політика України

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) схвалив програму співробітництва Фонду з Україною на 2006—2010 pp., на фінансування якої призначено 12,3 млн. доларів (бюджет програм Фонду на 2006 р. складає 3,6 млн. доларів). У програмі визначені пріоритетні напрями роботи і проблеми, на подолання яких спрямовуватимуться кошти. Насамперед це профілактика хвороб серед українських дітей, зокрема профілактика дефіциту йоду; профілактика ВІЛ/СНІД інфікованих і підтримка дітей, уражених цими хворобами; захист дітей, а саме запобігання жорстокому поводженню, проведення реформи системи опіки і піклування; кампанія, спрямована на інформування людей щодо прав дитини, ВІЛ/СНІД; допомога дітям-інвалідам та дітям-сиротам. Серед проектів ЮНІСЕФ на перспективу заплановано створення спеціалізованої дитячої поліклініки в Чернігові, що обслуговуватиме підлітків, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Дитячий фонд ООН планує також започаткувати в Україні кілька освітніх програм, а також спрямувати кошти на боротьбу з підлітковою наркоманією та алкоголізмом. Представники Фонду позитивно оцінили досвід, набутий під час реалізації програм ЮНІСЕФ у нашій державі, зокрема у сфері боротьби з ВІЛ/СНІД та захисту прав дітей.

Поза безпосередньою допомогою, експертами цієї міжнародної організації надаються консультації (у зв'язку з оголошенням 2006 р. Роком захисту прав дитини в Україні) щодо впровадження інноваційних програм, серед яких — реформа системи національного та міждержавного усиновлення, зміни у сфері опіки та піклування, спрямовані на перехід до сімейних форм виховання дітей-сиріт та тих, хто позбавлений батьківського піклування.

Особливу роль у системі мирного співіснування людства відіграє Міжнародне агентства з атомної енергії (MATATE). Україна співробітничає з цією структурою не тільки в рамках безпосередніх ядерних проектів, а й у питаннях ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. МАГАТЕ є відповідальним за:

· нерозповсюдження ядерної зброї та відповідних технологій, тобто за дотримання ембарго на ядерну зброю;

· дотримання державами у ядерній політиці трьох так званих ядерних "ні" — не передавати, не виробляти і не зберігати ядерної зброї;

· проведення інспекцій у державах ризику (де є можливість появи ядерної зброї, в результаті чого країни можуть приєднатися до клубу ядерних держав).

МАГАТЕ є гарантом ядерної безпеки країн без'ядерного статусу. Воно часто виступає арбітром у визначенні країни-винуватим у виготовленні ядерної зброї. Після підтвердження цією організацією попередніх припущень справа такої країни передається до Ради Безпеки ООН, яка приймає рішення про запровадження санкцій або прямого військового втручання (МАГАТЕ розглядало справи ядерності Іраку, Ірану, КНДР, інших держав).

Слід зауважити, що МАГАТЕ в офіційних розслідуваннях іноді жорстко не дотримується правил поваги суверенності держав, користується неперевіреними даними, й це викликає незадоволення і опір інспектованих країн.

Виток неперевіреної інформації про порушення ядерного ембарго часто використовується для тиску на ті або ті країни. У схожу ситуацію потрапила й Україна, коли вагалася щодо закриття Чорнобильської атомної станції. Наприкінці 1990-х років кілька інформаційних агенцій повідомили начебто про продаж українськими вченими терористам ядерних матеріалів. Хоча ці інсинуації були спростовані керівництвом держави на тій підставі, шо з 1996 р. в Україні не залишилося ядерної зброї, проте репутація країни при цьому постраждала.

Заяви про наявність ядерної зброї розв'язали руки США щодо військової операції проти Іраку. США фактично відмовляють неядерним країнам у мирному використанні атомної енергії. Це ставить держави, особливо ті, що розвиваються, в залежність від ядерних держав Ради Безпеки ООН, які мають право вирішувати ядерні проблеми. Нині АЕС або дослідницькі реактори працюють у 60 країнах, близько 40 з яких мають промислову і науково-технічну базу для створення ядерної зброї. Значне занепокоєння викликає глобальна контрабанда ядерних матеріалів (з 1995 р. зафіксовано понад 200 випадків). Нелегальна мережа налічує сотні фірм більш як у 20 країнах. Ризик розповсюдження ядерної зброї перестав бути міждержавною проблемою, оскільки нею можуть заволодіти не тільки терористичні угруповання, а й учасники будь-яких конфліктів і громадянських війн. На думку Генерального секретаря ООН К. Анна-на, якщо нині не вжити невідкладних заходів, то світ скоро стикнеться з новою ескалацією розповсюдження ядерної зброї.

Українська держава широко співпрацює з МАГАТЕ з питань ядерної безпеки. Під час обговорення Генеральною Асамблеєю щорічної доповіді МАГАТЕ 1 листопада 2004 р. на пленарному засіданні 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Україна відзначила важливість системи гарантій МАГАТЕ та діяльності Агентства з імплементації Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Країн-членів ООН було поінформовано про:

· прогрес у ратифікації Україною Додаткового протоколу до Угоди про гарантії з МАГАТЕ;

· сучасний стан двостороннього співробітництва з Агентством;

· пуск нових об'єктів ядерної енергетики;

· вжиті заходи щодо фізичного захисту ядерних об'єктів і матеріалів.

Особливу увагу Україна привертає до низки проблемних питань функціонування об'єкта "Укриття" на Чорнобильській АЕС та зони відчуження. Позиція України полягає в тому, що ресурси, надані міжнародним співтовариством, зокрема МАГАТЕ, для розв'язання ядерних проблем, мають бути адекватними обсягу поставлених завдань.

На сучасному етапі розвитку суспільства проблема ядерності безпосередньо пов'язана з екстремістськими загрозами. Небезпека ядерного конфлікту, за оцінками МАГАТЕ, є великою, як ніколи. У травні 2005 р. відбулася зустріч країн-учасниць ДНЯЗу (5 березня 1970 р. до нього приєдналися 188 держав) для вироблення позиції на майбутнє. Учасники Договору закликали посилити контроль над розповсюдженням ядерних технологій з огляду на небезпеку заволодіння ними терористами.

Відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. саме МАГАТЕ здійснює міжнародний контроль за дотриманням договірних зобов'язань шляхом здійснення інспекцій.

Водночас провідні ядерні держави на противагу діяльності МАГАТЕ категорично відхиляють будь-які багатосторонні переговори про ядерне роззброєння. Незважаючи на підписаний між США і Росією договір про скорочення числа ядерних боєголовок, обидві країни, а також Франція, Велика Британія і Китай нарощують ядерні озброєння. Поза тим, США і Китай бойкотують договір про заборону ядерних випробувань, щоби мати можливість провадити їх у майбутньому. Це свідчить про те, що в міжнародних відносинах ядерна зброя виступає твердою валютою, а в сучасному світі сприймають і поважають лише того, хто володіє суперзброєю. Отже, ядерна небезпека загрожує Україні, адже ядерні держави не виробили чіткого механізму захисту її в разі ядерного нападу.

Особливого звучання щодо відсутності в Україні біологічної зброї набула Заява МЗС України від 10 жовтня 2004 р., в якій, зокрема, повідомлялося, що Україна як держава-учасниця Конвенції ООН про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення суворо й послідовно дотримується своїх міжнародних зобов'язань у рамках Організації Об'єднаних Націй, ніколи не мала й не виробляла біологічної зброї та не має жодного наміру робити це в майбутньому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.5. Діяльність України в ООН“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ І. Теорія і практика зовнішньої політики України

  • 1.2. Чинники формування зовнішньополітичних засад

  • 1.3. Розбудова зовнішньополітичного відомства України

  • Додатки

  • Розділ II. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

  • 2.2. Провідні країни світу в зовнішній політиці Української держави: Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія, США, Канада. Азіатські країни

  • 2.3. Стратегічне партнерство

  • Висновки

  • Додатки

  • ГЛАВА 3. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЕКТИ УКРАЇНИ З РЕГІОНАЛЬНИМИ ТА УНІВЕРСАЛЬНИМИ МІЖНАРОДНИМИ СТРУКТУРАМИ

  • 3.2. Європейський вибір України

  • 3.3. Партнерство з НАТО: сьогодення і майбутнє

  • 3.4. Міжнародні фінансові структури в політиці України

  • 3.5. Діяльність України в ООН
  • Висновки

  • Додатки

  • Розділ III. Євразійський напрям зовнішньої політики України

  • 4.2. Наслідки пострадянської епохи

  • 4.3. Співробітництво і взаємозалежність

  • Висновки

  • Додатки

  • ГЛАВА 5. КРАЇНИ СНД В ПОЛІТИЦІ УКРАЇНИ

  • 5.3. Кавказький вектор української політики

  • 5.4. Азіатські республіки СНД в політиці України

  • ВИСНОВКИ

  • ДОДАТКИ

  • ГЛАВА 6. УКРАЇНА В СТРУКТУРАХ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ

  • 6.2. Проекти СНД: ЄврАзЕС, " ЄЕП, ОЧЕС, ОДКБ, ШОС, "Кавказька четвірка"

  • ВИСНОВКИ

  • Додатки

  • Розділ IV. Захист прав людини — імператив зовнішньої політики України

  • 7.3. Інформаційний імідж України

  • ВИСНОВКИ

  • Додатки

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи