„Обстеження і аналіз воронок показав, що вони були спричинені снарядами з установок „Град ” і „ Ураган ”. Вогонь з „Градів” провадився з північно-східного напрямку (19 км від вулиці Олімпійська), снаряди з „Урагана” були випущені зі східного напрямку (15 км від вулиці Олімпійська). Ці вулиці перебувають під контролем т. зв. „Донецької народної республіки”, – йдеться у звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Росія, як член РБ ООН, що має право „вето”, заблокувала дп Ради Безпеки ООН – прийняти заяву щодо обстрілу Маріуполя[1]. Латвія закликала терміново зібрати Раду ЄС з-за кривавого обстрілу м. Маріуполя.
На запитання: чому Україна звертається до ООН, її вищого органу Ради Безпеки у пошуку захисту суверенітету? Про таке, а також про роботу української дипломатії в ООН йтиметься далі.
За принципом правонаступництва Україна із проголошенням незалежності посіла гідне місце серед суверенних держав – повноправних учасниць ООН. Декларація про державний суверенітет України, текст якої був розповсюджений як офіційний документ ООН у 1990 р„ зумовила зростання інтересу до України, сприяла розгортанню активної співпраці з країнами інших географічних регіонів.
Україна є учасницею більшості універсальних міжнародних договорів, депозитарієм яких виступає Генеральний секретар ООН. За час своєї діяльності в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000- 2001 pp.), шість разів – членом Економічної і Соціальної Ради (востаннє на період 2010-2012 pp.), двічі – членом Ради ООН з прав людини (РПЛ, 2006-2008, 2008-2011 pp.). Кандидатуру України висунуто на обрання до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2016-2017 pp. та до складу РПЛ на період 2018- 2020 pp., до складу Економічної і Соціальної Ради ООН на період 2019-2021 pp. (вшосте Україна входила до складу ЕКОСОР у 2010- 2012 рр.).
Для розуміння широти діяльності України в ООН нагадаємо, що тільки у 2013 р. Україна була членом низки керівних органів та спеціалізованих установ системи ООН: Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) (2010-2014 pp.), Комісії із соціального розвитку (2012-2015 pp.), Комісії з наркотичних засобів (2012-2015 pp.), Комітету з внесків (2013-2015 pp.), Виконавчої ради Структури ООН з питань тендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок „ООН-Жінки” (2011-2013 pp.), Комітету з інформації (2013-2014 pp.), Ради Організації ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) (2010-2013 pp.), Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації Всесвітнього поштового союзу (2013- 2016 pp.), Програмного та бюджетного комітетів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Постійний представник України при ООН обраний Головою Шостого комітету (правові питання) 67-ї сесії ГА ООН (2012-2013 pp.), Україна була Віцеголовою в Асамблеї Міжнародної морської організації, представник нашої держави входить до складу Міжнародного трибуналу з морського права (2011-2021 pp.). Представники України також працювали у керівних органах Програми розвитку ООН та Фонду ООН у галузі народонаселення (Виконавчої ради ПРО- ОН/ЮНФПА/ЮНОПС), Дитячого фонду ООН (Виконавчої ради ЮНІСЕФ), Всесвітньої туристичної організації (Виконавчої ради ЮНВТО), Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (Виконавчої ради ЮНЕСКО), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Рада ФАО), Всесвітньої продовольчої програми ООН (Виконавча Рада ВПП).
Україна бере участь у діяльності Європейської економічної комісії ООН, спрямованої на зміцнення регіонального співробітництва у сфері енергетики, транспорту, екології, економічної інтеграції. СЕК ООН є для нашої країни одним із важливих джерел технічної допомоги у вищевказаних галузях. На періоди 2002–2003 та 2007-2008 pp. Постійний представник України у європейському відділенні ООН у м. Женеві обирався заступником Голови ЄЕК ООН. Україну було обрано до складу Комісії ООН з незаконного обігу наркотичних речовин на період 2002-2005 pp. Представники України працюють у складі Бюро комітетів ООН: екологічної політики (КЕП) та сталої енергетики (КСЕ).
Україною зроблено вагомий внесок у межах діяльності Організації: запропонована програма „Світ XXI століття – без ядерної зброї”; посилена дієвість ООН у врегулюванні міжнародних конфліктів; надано сприяння укладенню міжнародної конвенції про захист персоналу організації; реформуванню структури ООН тощо.
Водночас Україна, яка має значний досвід роботи в цій організації, змушена була неодноразово звертатися до ООН по міжнародну підтримку для захисту своєї територіальної цілісності. Це стосувалося і питання про Крим, 1992 р.; і належності м. Севастополя, 1993; і спроби російської сторони загарбати острів Косу Тузла, 2003 р.; у 2014 р. загарбання Росією Криму; намагання захопити також і східні області України, 2014-2015 pp. Останні події в українських Донецькій і Луганській областях – це військове втручання у внутрішні справи України з боку Російської Федерації – фактичне ведення війни проти України на українській території.
Враховуючи інтереси національної безпеки, Україна бере активну участь у творенні системи міжнародної безпеки і стабільності з 1992 р. через діяльність в Операціях з підтримання миру
ООН (ОПМ)
У Міністерстві оборони України створено центр координації миротворчих операцій та спеціалізований навчальний центр з підготовки миротворчих сил. Верховна Рада України (1994 р.) прийняла рішення збільшити контингент України в миротворчих силах ООН з 600 до 1200 осіб. У складі миротворчих місій ООН наприкінці 1990-х pp. перебувало більше як 1500 українських миротворців. Географія їх дислокації охоплює Афганістан, Боснію, Демократичну Республіку Конго, Грузію, Ефіопію та Еритрею, Косово, Ліберію, Ліван, Східний Тимор, Сьєрра-Леоне та ін. У зв'язку із згортанням миротворчої діяльності і закриттям Місії ООН в Сьєрра-Леоне у грудні 2004–січні 2005 pp. українські миротворці повернулися на Батьківщину.
Рада Безпеки ООН у травні 2003 р. звернулася до країн- членів організації із закликом надати допомогу Іраку у відновленні країни та створенні умов стабільності й безпеки, у т.ч. шляхом надання військових підрозділів. Україна долучилася до миротворчої діяльності ООН у розв'язанні іракської кризи: з січня 2004 р. здійснювала посередницькі функції в питанні формування перехідного уряду Іраку. Українські миротворці в Іраку (більш як 1600 осіб) діяли у складі багатонаціональних миротворчих сил за мандатом ООН під польським і англійським командуванням.
Починаючи з липня 1992 р. Україна за рівнем участі у миротворчих операціях ООН є першою серед європейських країн і входить у десятку країн-контрибуторів військ до ОПМ. Тільки в югославському регіоні діяло 1132 українських військовослужбовці, у т.ч. у двох батальйонах по 550 осіб, 9 – у поліції, 10 працювали спостерігачами тощо. Участь України в ОПМ закріплена законодавчо: 16 червня 2005 р. прийнято Закон України „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”.
Підраховано, що за роки існування ООН під час миротворчих операцій загинули більш як 100 військовослужбовців, кілька тисяч поранено, але, фактично, жоден злочинець не був притягнутий до відповідальності. У зв'язку з зазначеним, Україна ініціювала розробку Міжнародної конвенції із захисту миротворчого персоналу ООН. Основною метою пропозиції – захистити всіх учасників миротворчих операцій під прапором ООН, вшанувати пам'ять загиблих. Беручи участь у врегулюванні міжнародних конфліктів, надаючи необхідну допомогу слабким країнам для їхнього розвитку (наприклад, через збільшення свого внеску в миротворчі операції ООН у Африці), Україна на практиці підтверджує гуманістичні засади своєї зовнішньої політики.
Світова спільнота завдяки підтримці з боку ООН надала значну гуманітарну допомогу для врятування поранених під час проведення Антитерористичної операції (АТО) в Луганській і Донецькій областях України 2014 р.: поставила кількома траншами гуманітарний вантаж від Всесвітньої організації охорони здоров'я – 300000 доз правцевого анатоксину – перша необхідна допомога пораненим – на загальну суму понад 325 тис. гривен. Агентство ООН у справах біженців за підтримки авіакомпанії МАУ здійснило доставку високотехнологічних матеріалів для невідкладних ремонтних робіт пошкоджених будівель на сході України. Надходить і всіляка гуманітарна допомога – від речей першої необхідності до відновлення населених пунктів після обстрілів.
Наведемо ще один яскравий приклад. За Меморандумом про співпрацю Київської обласної державної адміністрації та Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) від 17 вересня 2014 р. українська сторона отримає 1,3 млн гривень для надання адресної фінансової допомоги найбільш вразливим внутрішньо переміщеним особам. За неповними даними на вересень 2014 р. в Україні нараховувалось 295 тис. переселенців з військових регіонів, і майже 5 млн осіб проживає в небезпечних воєнних зонах.
Україна здійснює підтримку міжнародних антитерористичних заходів. Саме Україна запропонувала оголосити 11 вересня Днем боротьби з міжнародним тероризмом, створити міжнародну структуру, відповідальну за координацію зусиль держав ООН у боротьбі з цим ганебним явищем. Україна дотримується положень Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, Конвенції ООН про права дитини, Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Україна приєдналася до Конвенції ООН зі статусу біженців. За розмірами внесків до бюджету ООН Україна посідає 11 місце: ставка η внеску з огляду на економічне становище знижена з 1,87 до 1,09 %ВНП.
Під час 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вересень 2014 р.) Міністр закордонних справ України П. Клімкін взяв участь у церемонії підписання Україною Договору про торгівлю озброєннями. Цей багатосторонній договір був схвалений Генасамблеєю ООН 02 квітня 2013 р., а 03 червня відкритий для підписання. Головним спрямуванням документу є запровадження на міжнародному рівні високих стандартів у торгівлі озброєннями та зменшення ризиків потрапляння зброї у нелегальний обіг. Україна, підписавши Договір, підтвердила свою налаштованість на впорядкування міжнародної торгівлі озброєннями, зокрема, шляхом удосконалення систем експортного контролю держав-членів.
Україна як член-засновник ООН бере активну участь в основних програмах організації: Програмі ООН з навколишнього середовища, Центрі ООН по населених пунктах, Програмі розвитку ООН, Фонді ООН з народонаселення, Дитячому фонді ООН, Всесвітній продовольчій програмі та ін. Найважливішою формою практичного співробітництва України в Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) є реалізація конкретних проектів та участь у глобальних і регіональних конвенціях і програмах екологічної спрямованості. Україна бере активну участь у розробці й реалізації регіональних планів ЮНЕП (захист Чорного моря), механізмів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС) для країн СНД, в удосконаленні природоохоронного законодавства, а також здійснює діяльність з виконання низки конвенцій (про біологічну розмаїтість; про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СИТЕС); про збереження видів тварин, що мігрують тощо).
У межах Програми розвитку ООН (ПРООН) здійснюється низка проектів, у т.ч. й щодо оцінки постчорнобильської ситуації в Україні. За підсумками роботи Місії Програми розвитку розроблено нову стратегію щодо допомоги населенню, що постраждало від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію якої надаватимуться спеціальні кошти (60-70 млн дол. для Росії, Білорусі та України). За сприяння ПРООН в Україні ініційовано реалізацію Національної доктрини молодіжної політики, яка відповідатиме потребам молодих людей та намірам України увійти до європейської спільноти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ V. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ СВІТОВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ“ на сторінці 2. Приємного читання.