Політичний діалог здійснюється на рівні глав держав, урядів і зовнішньополітичних відомств. Вищим проявом налагодженого протягом останніх років активного діалогу став обмін візитами президентів (25-27 червня 2008 р. і 15 грудня 2010 р.), проведення політичних консультацій на рівні зовнішньополітичних відомств (01 листопада 2010 р. у Ризі, 27 жовтня 2011 р. і 13 лютого 2012 р. у Києві).
Для України активізація торговельно-економічного співробітництва з Латвією є одним з пріоритетних завдань у розвитку двосторонніх відносин. У 2011 р. двосторонній товарообіг склав 389,5 млн. дол. і збільшився на 18,5% порівняно з 2010 роком; при цьому експорт склав 264,1млн. дол., імпорт – 125,4 млн. дол. Сальдо позитивне – 138,7 млн. дол. Двосторонній товарообіг (торгівля товарами) за січень-квітень 2012 р. складав 128,5 млн дол.; експорт – 99,6 млн дол., імпорт: 28,9 млн дол., сальдо: 70,7 млн дол. Основу товарної структури експорту з України становили: енергетичні матеріали (19,1% від загального експорту), чорні метали (18,1%), залізничні локомотиви (15,0%), какао та продукти з нього (5,3%). Серед товарів, що імпортуються з ДР, фармацевтична продукція – 27,1%, мило і поверхнево-активні органічні речовини – 11,4%, синтетичні або штучні волокна – 7,2%, котли, машини – 4,4%.
Обсяг прямих інвестицій в Україну станом на 31.12.2011 р. склав 71,0 млн. дол. За галузевим принципом найбільше інвестицій вкладено в операції з нерухомістю, спрямовано у сферу інжинірингу та надання послуг підприємцям, фінансову діяльність, торгівлю. Загальний обсяг прямих інвестицій з України в Латвію становив 80,4 млн дол., що є третім показником українських інвестицій після Кіпру та РФ в економіки країн світу. Інвестиції вкладено у 574 підприємства, переважна більшість коштів – у фінансову сферу та операції з нерухомістю.
Отже, спостерігається позитивна динаміка торговельних відносин: товарообіг за 2012 рік між країнами зріс майже на 28%. Країни домовились розширити співробітництво у фінансовому секторі, поліпшити інвестиційний клімат. Цьому сприятиме постійно діючий бізнес форум, відкритий 2013 р., де сторони обговорюють питання взаємодії у сфері підприємництва, промисловості та будівництва, транспорту і транзиту, енергетики, сільського господарства, а також стандартизації, акредитації, сертифікації, метрології, науки і техніки, оцінки відповідності та захисту прав споживачів, міжрегіональної співпраці. Особлива увага приділяється європейській інтеграції України: запровадження режиму вільної торгівлі між ЄС і Україною створить нові можливості для розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та ЛР.
Важливу роль в житті Латвії відіграє українська громада. З часів незалежності в цій країні живе близько 53 тис. українців і держава робить все, щоб підтримати їх самобутність та культуру. Діяльність українського осередку підтверджує об'єктивну можливість узгодження, а не протиставлення процесів національної та громадянської ідентифікації[3]. На відділенні славістики філологічного факультету Латвійського університету викладається українська література. Заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа, що фінансується з державного бюджету ЛР, в учбово- виховному процесі поєднує виховання майбутніх громадян Латвії та закріплення в них глибокої шани до своєї етнічної Батьківщини – України. Навчання ведеться двома мовами – у співвідношенні 60% латиською та 40% українською.
Відомо, що перша українська організація в Латвії була заснована у 1901 р. На сьогодні українська громада Латвії є четвертою за чисельністю після литовської, російської та білоруської, українці складають 2,5 % усіх жителів ЛР. Загальна кількість українців – 55199 чол., з яких майже 60% не мають громадянства Латвії. Українська громада складається з кількох груп: перша – приїхала до Латвії упродовж 1950-1980 pp. Це, насамперед, молоді спеціалісти, які після завершення навчання в Україні отримували призначення на підприємства промисловості й транспорту Латвії, в освітні і навчальні заклади тощо. Друга група – військові пенсіонери, які після завершення служби в лавах колишньої Радянської Армії залишалися на постійне місце проживання в місцях дислокації військових частин. Третя, переважно чоловіки, що прибули в 1960-1970 pp. в основному із Західної України на сезонні роботи (сільське господарство, заготовлення деревини тощо) та з часом одружувалися й залишалися на постійне проживання в Латвії. Четверту групу становлять етнічні українці, які в 1950-ті pp. були депортовані з України до Сибіру, а після повернення оселилися в Латвії.
Лише незначна частина представників української діаспори мають статус громадянина ЛР. Відповідно до чинного законодавства після відновлення в 1991 р. незалежності Латвії громадянство ЛР автоматично отримали лише особи (їхні нащадки), які мали громадянство ЛР до 1941 р. За даними Управління натуралізації Латвійської Республіки станом на 01.01.2009 р. із українців: громадян Латвії – 17853 осіб, негромадян ЛР – 34016.
Понад 30 тис. вихідців з України мешкають у Ризі, близько 5- ти тис. українців проживають у м. Лієпая. У м. Даугавпілс мешкає близько 2,5 тис. українців, більшість з яких ще за радянських часів приїхала працювати на підприємства хімічної промисловості міста. Висока концентрація українців у Вентспілсі – 2,3 тис., зумовлена їх участю у побудові Вентспілського нафтотерміналу та торгового порту.
З 2004 р. в м. Рига на базі Латвійської академічної бібліотеки функціонує Український інформаційний центр, мета якого – задоволення інформаційних, наукових, освітніх та учбово-методичних потреб українців, які проживають в Латвії, а також сприяння поширенню серед латвійської громадськості інформації про історію, культуру та традиції України.
Українці Латвії не залишилися байдужими до українських проблем: Конгрес Українців Латвії за сприяння волонтерів зі Швеції та Латвії зібрав гуманітарний вантаж для України на суму близько 55 тис. євро. 27 грудня 2014 р. вантаж зі Стокгольма – медикаменти, речі тощо – прибув до морського порту Риги і далі – на Дніпропетровськ.
Відсутність проблемних питань між Україною та Латвією слугує активізації подальшої розбудови двосторонніх відносин в політичній, економічній, гуманітарній та інших сферах на основі загальноєвропейських цінностей. Зміцнення та розширення взаємовигідних відносин України з Латвією є одним з елементів реалізації курсу нашої держави на європейську інтеграцію, поглиблення політичного та економічного співробітництва з державами Балтії та країнами Північної Європи[4].
04 січня 2014 р. виповнилося 22 роки встановлення дипломатичних відносин між Україною та Естонською Республікою. Естонська Республіка визнала Україну 06 грудня 1991 р., а в січні 1992 р. були встановлені дипломатичні відносини. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою укладено 26 травня 1992 р. (м. Таллінн). У 1993 р. в обох країнах почали діяти посольства. Договірно-правова база відносин між Україною та Естонією є ефективною та добре розвинутою і охоплює весь спектр двосторонніх відносин. Укладені угоди створюють достатньо широке політичне та правове поле для розвитку українсько-естонських відносин у ключових сферах двостороннього співробітництва та включають 60 двосторонні документи, серед яких 4 міждержавні угоди, 17 міжурядових та 39 міжвідомчих. Ключовими з них є: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 р. та Угода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво від 15 січня 2007 р.
Обмін візитами на найвищому рівні було започатковано у травні 1992 р., коли Естонію відвідав Президент України Леонід Кравчук. Нашу країну зближують з Естонію схожі погляди на актуальні проблеми європейської та світової безпеки, спільні прагнення у політичній, економічній, соціальній та інших сферах. Це сприяло започаткуванню і розвитку плідного співробітництва у міжнародних організаціях, поглибленню ефективної взаємодії на рівні зовнішньополітичних відомств, міжвідомчих та міжрегіональних контактів. Офіційний Таллінн високо оцінює роль, яку відіграє Україна у забезпеченні стабільності та безпеки в Європі. Уряд
Естонії вважає Україну одним з пріоритетних напрямів своєї зовнішньої політики, зокрема, у регіоні Центрально-Східної Європи. Особливий наголос естонська сторона робить на важливості участі України в реалізації ініціативи ЄС Східне партнерство, розвиваючи активні відносини з нашою державою як на двосторонній основі, так і в рамках ЄПС.
Естонія підтримує політичні та економічні реформи в Україні, зокрема шляхом надання фінансової підтримки в реалізації проектів технічної допомоги, послідовно і активно виступає за європейську інтеграцію України, запровадження Зони вільної торгівлі, а у майбутньому – приєднання України до Євросоюзу. З жовтня 2010 р. розпочала роботу спільна Міжурядова комісія з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. У 2010-2013 pp. відбувався щорічний обмін візитами міністрів закордонних справ, а також депутатів парламентів обох країн. У жовтні 2013 р. після багаторічної перерви було проведено зустріч на рівні Глав держав: президент України здійснив візит в Естонію. У лютому і травні 2014 р. Міністр закордонних справ Естонії з робочими візитами перебував в Україні.
В контексті діалогу між Україною та ЄС з питань візового і міграційного режиму Естонія чітко дотримується положень Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. З цією метою Естонією здійснено ряд конкретних кроків, зокрема, спрощено процедуру оформлення багаторазових віз, скасовано вимогу подання відповідного запрошення для оформлення віз, введено безвізовий режим поїздок для власників службових паспортів України, скасовано консульський збір за оформлення національних довготермінових віз. У контексті одностороннього запровадження Україною безвізового режиму для громадян країн-членів ЄС, Естонія відстоює в ЄС ідею щодо можливості запровадження з Україною безвізового режиму з боку Євросоюзу.
Розвивається активна співпраця у сфері освіти і культури. Партнерські відносини встановлені між провідними вищими навчальними закладами Естонії і України. Здійснюється обмін художніми колективами, відбуваються презентації виставок, проводяться заходи вшанування пам'яті видатних діячів культури і мистецтва, гастролі артистів тощо[5]. За підтримки відповідних програм з боку ЄС і, зокрема Швеції, слухачі Дипломатичної академії України навчаються в Дипломатичній академії МЗС Естонії, де переймають досвід роботи європейських структур.
Громадськість Естонії, владні структури активно підтримують Україну на демократичному шляху розвитку, у захисті суверенітету і недоторканності в її боротьбі проти російських загарбників. З початку 2014 р. Міністерство закордонних справ Естонії надало близько 01 млн євро для підтримки України, з яких понад 70 тис. було перераховано до фондів Агентства ООН у справах біженців на потреби переселенців. Окрім того, у жовтні 2014 р. уряд Естонії разом з естонськими компаніями передав в Україну харчову продукцію вартістю 80 тис. євро. Агентство отримало 4,7 т м'ясних консервів й 4,5 т консервованих супів, а також 20 т сухого молока для внутрішніх переселенців зі Сходу України. „Жертви військових конфліктів мають різні потреби – це не лише їжа, гроші чи пальне, вони також потребують мужності та надії. Друзі України, такі як в Естонії, можуть надати матеріальну допомогу Україні. Проте українці вже мають дух Майдану та прагнення досягти кращого майбутнього”, – прокоментував надання гуманітарної допомоги Посол Республіки Естонії в Україні Сулєв Канніке[6].
Політичний інтерес Естонії, яка бачить в нашій державі надійного політичного та економічного партнера, стали підгрунтям активного розвитку двосторонніх відносин в усіх сферах взаємодії. Україну приваблює членство Естонії в провідних міжнародних об'єднаннях та організаціях та набутий цією країною інтеграційний досвід. Важливе значення має також присутність в Естонії багаточисельної української громади. Естонія всіляко підтримує Україну і в світових організаціях, і у налагодженні міжнародних контактів. Така політика Естонії сприяє загальноєвропейській інтеграції, зближенню України з країнами Балтії.
Незалежну Литовську Республіку Україна визнала 26 серпня 1991 р., 04 грудня 1991 р. парламент Литовської Республіки заявив про визнання незалежності України. Дипломатичні відносини встановлено 12 грудня 1991 р. Посольство Литовської Республіки в Україні відкрито в серпні 1992 р. Посольство України в Литовській Республіці – в серпні 1993 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ IV. ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ“ на сторінці 3. Приємного читання.