Розділ «1.6. Зародження інституціонального напряму економічної думки як обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою»

У 1917 р. В.К. Мітчелл створив Комітет економічних досліджень у Гарвардському університеті, упродовж 1920-1945 рр. очолював Національне бюро економічних досліджень, роботу в яких спрямовував на систематизацію статистичного матеріалу з різних сфер господарського життя для прогнозування господарської кон'юнктури. В основу прогнозування було покладено аналіз динамічних рядів та спроби його екстраполяції на визначені проміжки часу. На основі аналізу динамічних рядів були зроблені перші прогнози економічного зростання шляхом побудови кривих, що показували середні індекси ряду показників національного господарства. Це був значний вклад у формування науки економетрії. Однак учений не претендував на оцінку економічної політики уряду і розробку для нього практичних рекомендацій, зокрема щодо запобігання економічному спаду.

Особливу увагу В.К. Мітчелл приділяв аналізу циклічних коливань і конструюванню моделі безкризового розвитку економіки. У теорії циклу вчений довів, що циклічні коливання є внутрішнім змістом економічної системи бізнесу, кожен цикл унікальний, їх причина - прагнення отримати прибуток; встановив періодичність криз, починаючи з 1854 р., і виявив характер їх коливань, вищі та нижчі точки циклів.

Розвиваючи ідеї Т. Веблена та Дж.Р. Коммонса щодо соціального контролю над економікою, В.К. Мітчелл висловив думку, що засобом пом'якшення циклічних коливань та досягнення стійкої економічної кон'юнктури є держава в особі спеціального органу з функціями рекомендаційного планування і прогнозування суспільного розвитку. Він пропонував створити систему страхування від безробіття, враховуючи залежність між зростанням заробітної плати і продуктивністю праці.

Особливості англійського інституціоналізму