Розділ 5. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Проводилася виважена валютно-курсова та грошово-кредитна політика. Стабілізувалася національна валюта, зросла до неї довіра населення та підприємців. Рівень доларизації ВВП зменшився до 19 %. Підвищилася фінансова стабільність, конкурентоспроможність банківської системи. Середня процентна ставка в національній валюті зменшилася з 27,4 до 14 %. Обсяги довгострокового кредитування збільшилися на 88 %, кредити в інвестиційну діяльність - на 84, інвестиції в капітал банків -- на 40 %. Зросли національні заощадження в 1,5 разу, грошові заощадження в банківські системи подвоїлися.

Важливим підсумком стало суттєве підвищення соціальної спрямованості економічного зростання. Приріст реальних доходів у 2002 р. досяг 19 %, реальна заробітна плата збільшилася на 19 %, частка оплати праці у ВВП досягла 43,7 %. Роздрібний товарооборот зріс на 17 %. Реальні доходи та реальна заробітна плата зростали щороку відповідно до 9 і 19 %. Заборгованість у виплаті заробітної плати зменшилася на 30 %. Збільшилася кількість зайнятих, рівень безробіття населення зменшився до 8,6 % у 2004 р., зареєстрованого безробіття - до 3,5 (за методологію МОП зменшився до 4,2 %). На 46,5 % збільшився середній рівень пенсій, а частка оплати праці у ВВП - на 43.

У 2005 р. розпочався п'ятий етап економічного реформування

Його змістом була реалізація програми президента Віктора Ющенка (січень 2005 р. - лютий 2010 р.) "Десять кроків назустріч людям". Програма діяльності уряду Юлії Тимошенко (лютий - серпень 2005 р.) та Юрія Єханурова (вересень 2005 р. - серпень 2006 р.) передбачала проведення політики подолання бідності, реформування системи соціального захисту через посилення цільової спрямованості соціальних програм і пенсійної системи, створення нових і збереження діючих ефективних робочих місць, перетворення бюджету на інструмент обслуговування інтересів усього суспільства, проведення регуляторної політики, яка б мала встановити єдині "правила гри" підприємницької діяльності, забезпечення ефективного використання державного майна, розв'язання проблем депресивних територій, формування конкурентного на внутрішньому і зовнішньому ринку виробничого потенціалу, проведення інвестиційно-інноваційної політики та інформаційного суспільства, забезпечення енергетичної національної безпеки, утвердження конкурентоспроможного сільського господарства та продовольчої безпеки, прозорої податкової системи. Уряд визначався як політичний орган, що несе політичну відповідальність за вироблення та реалізацію державної економічної політики.

21 грудня 2005 р. Рада міністрів ЄС офіційно визнала Україну країною з ринковою економікою. 17 лютого 2006 р. це зробило Міністерство торгівлі США.

У серпні 2006р. прем'єр-міністром України став В. Янукович. Кабінет Міністрів становив антикризову коаліцію Верховної Ради. Проголошено необхідність напрацювання стратегічних основ нової економічної політики, переходу від політики стабілізації до політики зростання. Уряд працював над пакетом стратегічних документів: Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2007- 2011 рр., Державною програмою економічного і соціального розвитку України на 2007 р., Законом "Про основні засади внутрішньої та зовнішньої політики".

Стратегічна мета уряду - системна модернізація як економіки (визначена як пізньоіндустріальна), так і країни загалом, забезпечення високих темпів економічного зростання та соціальної спрямованості розвитку країни. Пріоритети розвитку держави на наступні 5 років - це демократична держава, громадянське суспільство і соціально орієнтована економіка. Обґрунтовані такі основні завдання: формування розвинутої та ефективної фінансової системи, створення механізмів надійного захисту власності усіх форм, забезпечення гарантій її недоторканності, утвердження ефективних та прозорих механізмів корпоративних відносин, боротьба з корупцією та тіньовою економікою, реалізація ефективної промислової політики, динамічний та збалансований розвиток територій, усунення основних регіональних диспропорцій, розробка Стратегії соціального розвитку України. Перша і головна передумова виконання зазначених завдань - це забезпечення загальнонаціонального консенсусу з ключових питань розвитку країни.

Аналіз соціально-економічного розвитку України в 2005- 2007 рр, дає змогу зробити висновок про продовження відносної економічної стабілізації і навіть зростання національної економіки у 2006-2007 рр. Основні показники розвитку економіки України характеризує табл. 5.3.

Таблиця 5.3. Динаміка економічних показників, % до попереднього року

Темпи економічної динаміки порівняно з 2004 р. уповільнилися, але зростання залишалося стабільним. Спад спостерігався лише у сільському господарстві в 2007 р. Рівень безробіття поступово зменшувався: 8,6 % у 2004 р. і 6,4 % у 2008 р. Доходи Зведеного бюджету України зростали повільно, зберігався дефіцит. Так, у 2008 р. доходи до ВВП становили 31,4 %, видатки -- 32,9, дефіцит --1,5 % (у 2004 р. - 3,2 % ). В основному доходи формувалися за рахунок податкових надходжень. У структурі державного бюджету вони дорівнювали 76,2 %, у тому числі податок з доходів фізичних осіб - 15,4, податок на прибуток підприємств - 16,06 %. У структурі видатків переважало фінансування соціально-культурних заходів (58,9 % від загальних коштів). Продовжував зростати індекс споживчих цін: у 2004 р. - 109 % до попереднього року, у 2008 р. - відповідно 125,2 %. Зберігалася заборгованість із виплати заробітної плати.

Шостий етап розпочався на початку 2008 р. і триває до нині.

Його початок майже календарно збігається з другим періодом прем'єрства Ю. Тимошенко. 18 грудня 2007 р. Верховна Рада України вдруге призначила її на цей державний пост. Економічна програма уряду мала назву "Український прорив: для людей, а не політиків". Незважаючи на те, що проект програми був схвалений не лише президією HAH України, а й у ході обговорення 15 січня 2008 р. представниками всеукраїнських та регіональних громадських організацій, він не має підтримки серед більшості парламентарів. На їх думку, програмі бракує конкретності та хронологічної визначеності, вона має абстрактний характер. За таких обставин Кабінет Міністрів України встановлює по п'ять пріоритетів для кожного міністерства та виносить їх на всенародне обговорення. На початку 2008 р. уряд повертається до питань приватизації та реприватизації майна великих підприємств, питань виконання новими власниками своїх інвестиційних та соціальних зобов'язань. 11 січня 2008 р., не зважаючи на появу очевидних симптомів економічної кризи, "Ощадбанк" почав виплачувати вкладникам "Ощадбанку СРСР" компенсацію знецінених грошових вкладів у розмірі 1000 грн.

Україна у світовій економічній кризі