Розділ «ТЕМА 6. Економічна роль держави у ринковій економіці»

Економічна теорія

Перерозподіл ресурсів здійснюється державою і через створення державного сектора. Останній, як правило, охоплює галузі економіки з низькою прибутковістю, серед яких галузі видобувної промисловості, пошта, телекомунікації, електроенергетика, залізниці, авто-лінії, водопостачання, освіта та інші. Низька прибутковість і висока капіталомісткість таких галузей не стимулюють залучення приватного капіталу. Тому задоволення потреб у їх продукції зумовлює використання державних ресурсів для забезпечення виробництва у цих галузях. Саме через створення і функціонування державного сектора економіки досягається перерозподіл економічних ресурсів, вилучення їх з високоприбуткових галузей і спрямування у ті галузі, де приватний капітал не має достатніх стимулів функціонування.

Важливою функцією держави є перерозподіл доходів та багатства. Ринковий механізм не забезпечує соціально справедливого розподілу. Він приводить до поглиблення розшарування членів суспільства за рівнем доходів і багатства. Для зменшення такої диференціації держава використовує ряд заходів, серед яких: система оподаткування доходів та майна, різного роду трансфертні платежі та допомоги окремим групам громадян з низькими доходами, регулювання цін, заходи соціального забезпечення. Першими у здійсненні таких функцій держави були США, де вони були започатковані з середини 1930-х років відповідно до так званого "нового курсу" Ф. Рузвельта. Після Другої світової війни заходи щодо регулювання доходів соціального захисту населення поширилися і в державах Західної Європи, і інших, насамперед, розвинених країнах світу. Регулювання доходів здійснюється передусім через систему оподаткування, що базується на принципі прогресивної залежності розміру податків від доходу. Важливу роль відіграють державні програми, спрямовані на подання допомоги найбіднішим і малозахищеним прошаркам населення.

Умови для здійснення державою функцій регулювання доходів і соціального захисту формуються і в Україні. Створюється законодавча база таких заходів. Прийнято ряд законів, що регулюють сферу соціального захисту населення. Це закони "Про пенсійне забезпечення", "Про зайнятість населення", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ін. Однак обмеженість фінансових та матеріальних ресурсів не дає можливості здійснювати в повному обсязі заходи щодо соціального захисту громадян України.

Історичний досвід свідчить, що економічна кон'юнктура у країнах з ринковою економікою зазнає коливань. Існують чітко виражені економічні, або ділові, цикли. Наслідком є порушення економічної рівноваги, зростання безробіття та інфляція. Тому держава здійснює функцію стабілізації економічної кон'юнктури, впливаючи на економічну активність через заходи кредитно-грошової та фіскальної політики, розробку різного роду програм, спрямованих на регулювання певних сфер економіки (так зване програмування економіки). Широко використовуються заходи впливу на грошовий обіг, що дозволяють регулювати грошову масу в обігу і через неї впливати на економічну активність. Цій меті слугують і фіскальні заходи, такі як оподаткування та субсидії і субвенції. Через них держава здійснює регулюючий вплив на платоспроможний попит суб'єктів економічної діяльності, на рівень їх активності. Широко використовується програмування. Суть його полягає в обгрунтуванні програм розвитку як економіки в цілому, так і окремих галузей, в яких визначаються певні цілі та засоби їх досягнення. Такі програми розробляються державними органами і мають індикативний характер. Суб'єкти економічної діяльності використовують такі програми як важливе джерело інформації про тенденції економічного розвитку.

Отже, в сучасних умовах в усіх розвинених країнах створені і використовуються потужні соціальні противаги, що стабілізують ринкову економіку. В цьому і проявляються економічні функції держави, її вплив на ринковий механізм саморегулювання економіки.


6.3. Методи державного впливу на ринкову економіку


Економічні функції держави реалізуються через систему методів, які є сукупністю важелів та засобів впливу на певні сфери та явища економічного життя для досягнення визначених цілей. При всій їх багатоманітності вони поділяються на дві великі групи - адміністративні (прямі) та економічні (непрямі). Адміністративними методами державного регулювання економіки є методи безпосереднього впливу держави на господарську діяльність, що прямо регламентують поведінку суб'єктів господарювання (тому їх і називають прямими методами). Вони проявляються у формі адміністративного впливу на поведінку функціонування і результативність суб'єктів економічної діяльності, обмежуючи певною мірою їх економічну свободу. Адміністративні методи державного регулювання економіки ґрунтуються на командних формах наказів і розпоряджень, які здійснюють ті, хто знаходиться на вищій позиції в ієрархії, тобто цим методам властива вертикальність ієрархічність. їх найхарактерніша ознака полягає в тому, що вони є обов'язковими для виконання тими суб'єктами, яким вони адресовані, тобто мають обов'язкову силу. Ці методи ґрунтуються на силі державної влади і охоплюють засоби заборони здійснювати певні види діяльності, засоби дозволу (ліцензування) і засоби примусу (зобов'язання дотримуватись певних правил здійснення економічної діяльності). В сучасних умовах використовуються різні методи цієї групи (див. схему 6.2).

До адміністративних методів насамперед належать законодавчі та нормативні акти, що регулюють економічну діяльність. Вони є тим важелем, через який держава здійснює організаційний вплив на ринок, оскільки законами та нормативними актами визначаються правила ведення економічної діяльності всіма її суб'єктами. При визначенні законодавчих норм держава спрямовує економічну діяльність не тільки в організоване русло, а й на реалізацію певних цілей. Із зміною економічних умов відбуваються відповідні зміни у законодавчій та нормативній базі.

До адміністративних методів державного впливу на ринок належить і система державних закупівель. Це товари та послуги, закуплені урядом чи іншими державними органами за кошти державного бюджету для гарантованого забезпечення випуску необхідних для країни техніки, устаткування і власного споживання, а також для забез

Адміністративні методи державного регулювання економіки

Схема 6.2. Адміністративні методи державного регулювання економіки

печення споживання населення та утворення резервів. Воно значною мірою здійснюється через державні замовлення, тобто замовлення держави виробнику на певну кількість продукції, яку держава зобов'язується викупити за узгодженою з виробником ціною. Такі замовлення, з одного боку, виступають засобом задоволення державних потреб у товарах та послугах, а з іншого - є засобами адміністративного впливу на виробників, стимулювання їх до виробництва певної продукції. У розвинутих країнах ринкової економіки цей метод державного впливу на економічну діяльність використовується в значних масштабах. Так, тільки в США держава здійснює закупки товарів та послуг на суму, що становить понад п'яту частину загального обсягу виробництва країни. Широко застосовується зазначений метод і в країнах Європи, Південно-Східної Азії та Японії. Накопичено певний досвід його використання і в Україні. Правову базу цього процесу закладено законами "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" та "Про державне оборонне замовлення".

Адміністративними методами здійснення економічних функцій є і пряме регулювання цін державою. Це комплекс важелів прямого впливу держави на механізм ціноутворення. Необхідність такого впливу визначається рядом факторів. Це і потреба перерозподілу доходів різних груп населення, і необхідність впливу на розвиток виробництва, і необхідність регулювання інфляції. Найсуттєвішим фактором прямого регулювання цін є функціонування монополій, насамперед тих, що називаються природними. Механізм державного регулювання цін складається з таких елементів: визначення завдань і цілей; вивчення попиту на товар; оцінка середніх витрат виробництва; вибір методу ціноутворення.

Пряме регулювання цін - це безпосереднє встановлення нижньої та верхньої меж цін на певні товари. Його методами є заморожування цін, їх блокування, запровадження цінових режимів, укладання угод про ціни, субсидування цін, спрямоване на розвиток окремих галузей та виробництв. Державне регулювання цін здійснюється спеціальними державними органами, насамперед у тих сферах, що характеризуються високим рівнем монополізації. Але не тільки в них. Управління та контроль над цінами здійснюється в аграрному секторі, електроенергетиці, транспорті, телефонному зв'язку, проїзді автошляхами та інших галузях. Так, в аграрному секторі декілька десятків років функціонує система, що дає можливість державі періодично переглядати ціни залежно від ринкових умов. Такий підхід дозволяє підтримувати відносну стабільність роздрібних цін на харчові продукти. Застосовуються адміністративні методи регулювання цін у галузях з високим рівнем монополізації, а також на такі життєво важливі товари, як харчові продукти, житло, медичну допомогу тощо. Прикладом держави з широким використанням методів регулювання цін є Франція.

До групи адміністративних методів впливу держави на економіку належить індикативне планування, що є засобом прогнозування економічної поведінки суб'єктів господарювання. Воно визначає цілі та пріоритети розвитку економіки або окремих її сфер та напрями їх можливої реалізації. Результатами планування є мотивована модель дій, створена на основі кон'юнктурного прогнозування економічного середовища та визначених цілей. Особливістю планування у країнах ринкової економіки є те, що воно має не директивний, а індикативний, тобто рекомендаційний характер, бо визначені в його процесі показники є рекомендаційними для суб'єктів економічної діяльності.

Індикативне планування є орієнтиром для підприємців у прийнятті виробничих та інвестиційних рішень. За тривалістю розрізняють короткотермінові плани (до 1 року), середньотермінові (2-6 років) і довгострокові (понад 10 років). Мета державного планування - охопити весь спектр проблем соціально-економічного розвитку.

Великий досвід такого планування накопичено у Франції, Японії, країнах Південно-Східної Азії (так званих "нових індустріальних країнах"). Франція була піонером індикативного планування. Саме там було розроблено перший п'ятирічний план (1947-1952 роки). Всього за післявоєнний період розроблено 12 таких планів розвитку економіки. При цьому використовується як поточне прогнозування, так і стратегічне планування. Для задоволення загальнодержавних потреб у державному секторі економіки застосовують плановий контракт, а у приватному - державне замовлення.

Одинадцять державних планів було здійснено в Японії. Тут держава має можливість планувати діяльність великих корпорацій, між якими встановлено розгалужену систему угод. Тому навіть з'явився вислів, що економіка Японії - це єдина державна корпорація: "Джапан інкорпорейтед". До речі, це один із факторів "японського економічного дива".

Практично в усіх розвинутих країнах розробляються розгалужені плани та прогнози на рівні національної економіки. У кожній з таких держав існує спеціальний урядовий орган, що займається розробкою планів, прогнозів та програм економічного розвитку, а також методичним та практичним керівництвом організації планування. У Франції це Генеральний комісаріат з планування, у Голландії - Центральне планове бюро, в Японії - Планова комісія. Найбільшого поширення планування набуло у 1960-ті роки. У 1980-тих роках інтерес до нього дещо послабився, але і зараз цей метод є одним із засобів державного регулювання економіки і використовується в більшості країн світу. Тому не можна вважати ефективним становище в

Україні, коли практично відмовилися від планування, яке могло б бути дієвим важелем реформування економіки на ринкових засадах.

Адміністративні методи включають і державне регулювання умов праці як сукупність законів і законодавчих актів, що регулюють тривалість робочого дня, величину оплачуваних відпусток та мінімальної заробітної плати, початок працездатного віку та вихід на пенсію тощо. Адміністративними важелями є накази, постанови та розпорядження уряду. В Україні головним законодавчим актом, що врегульовує ці питання, є Кодекс законів про працю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 6. Економічна роль держави у ринковій економіці“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • ЧАСТИНА І. Загальні засади економічного розвитку і ринку

  • ТЕМА 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші

  • ТЕМА 4. Ринок і його інфраструктура

  • ТЕМА 5. Основи саморегулювання ринкової економіки

  • ТЕМА 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
  • ЧАСТИНА ІІ. Мікроекономіка

  • ТЕМА 8. Трудові відносини. Заробітна плата

  • ТЕМА 9. Витрати виробництва і прибуток

  • ТЕМА 10. Особливості формування цін залежно від моделі ринку

  • ТЕМА 11. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі

  • 11.3. Агропромисловий комплекс, його структура і функції

  • ЧАСТИНА ІІІ. Макроекономіка

  • ТЕМА 13. Сукупний попит, сукупна пропозиція і макроекономічна рівновага

  • ТЕМА 14. Грошовий обіг і кредитна система

  • ТЕМА 15. Фінансова система і фіскальна політика

  • ТЕМА 16. Економічне зростання і макроекономічна нестабільність

  • ТЕМА 17. Соціальний прогрес і соціальний захист населення

  • ЧАСТИНА IV. Сучасне всесвітнє господарство

  • ТЕМА 19. Міжнародні валютно-фінансові відносини

  • ТЕМА 20. Глобалізація економіки

  • ЧАСТИНА V. Проблеми трансформації командної економіки в ринкову в Україні

  • ТЕМА 22. Роздержавлення і демонополізація економіки при переході до ринку

  • ТЕМА 23. Структурна перебудова економіки

  • ТЕМА 24. Реформування агропромислового комплексу України

  • ТЕМА 25. Реформування грошово-кредитної та фінансової сфер

  • ТЕМА 26. Перебудова соціального захисту населення в період ринкової трансформації

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи