Розділ «ТЕМА 4. Ринок і його інфраструктура»

8) наявність типізації, контрактів та мінімальних поставок, що спрощує ведення торгів.

Товарна біржа виконує певні функції. По-перше, вона упорядковує торгівлю, надає їй цивілізованих організаційних форм. На біржі торгують не виробники і покупці, а посередники. Це істотно зменшує число учасників торгів. Угоди укладаються лише у приміщенні біржі і в чітко визначений час. По-друге, біржа надає посередницькі послуги, що суттєво економить як час, так і кошти покупців і продавців. По-третє, біржа дає змогу визначати ринковий попит та пропозицію тих чи інших товарів. Тому біржі виступають у ролі специфічних науково-дослідних установ, виконують прогнозну функцію. По-четверте, біржі здійснюють так зване котирування цін, тобто визначення середньої ціни на біржові товари (після завершення операційного дня формується середня ціна, яка має бути оголошена перед початком наступних торгів). По-п'яте, біржа встановлює правила торгів (у тому числі й стандарти на продукцію, що реалізується на ній), розробляє пакети типових контрактів по угодах купівлі-продажу, урегульовує спори, що виникають у процесі торгів, та надає певні гарантії по угодах з товарами.

Отже, товарна біржа - це організація, що діє на основі самоокупності з метою надання посередницьких послуг з укладення торгових угод, упорядкування торгівлі товарами, регулювання торгових операцій і розв'язання торгових спорів, збирання і публікації відомостей про стан виробництва та інших факторів, що впливають на ціни. Це організаційна форма торгівлі масовими товарами стандартних параметрів.

Класифікацію бірж здійснюють за об'єктами продажу, суб'єктами утворення та рівнем функціонування. Універсальними є біржі, що торгують товарами різних груп. Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називають спеціалізованими. У свою чергу, їх поділяють на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані.

Відповідно до характеру біржових операцій виділяють товарні біржі реального товару і ф'ючерсні. Продаж контрактів на першому типі бірж супроводжується, як правило, подальшою поставкою товарів. На ф'ючерсних біржах здійснюються переважно спекулятивні угоди і страхування від несприятливих змін цін, які не супроводжуються поставкою товарів, а мають своїм результатом ліквідацію контрактів і перерахунок між його агентами на основі різниці у цінах. У розвинутих країнах за сучасних умов переважна частина діючих бірж є ф'ючерсними.

За характером угод біржі поділяються на закриті та відкриті. При відкритих торгах участь беруть усі зацікавлені особи, між якими безпосередньо укладаються угоди. Це відкриті біржі. При закритих торгах усі операції щодо біржі здійснюються обмеженим колом осіб - членами біржі або їх представниками (брокерами). Усі інші особи можуть здійснювати торги на таких біржах лише через них, даючи їм доручення на продаж якогось товару і виплачуючи за це певну комісійну винагороду. Це закриті біржі, і сьогодні вони є найпопулярнішими.

Залежно від міри впливу держави біржі поділяються на суто приватні, публічні та змішані. Перший тип бірж переважає в Англії та США. Вони мають приватний характер і здійснюють свою діяльність без будь-якого втручання держави. Публічні біржі засновуються державою, яка здійснює їх всебічне регулювання. Цей тип бірж характерний для Німеччини. Найпоширенішими у світі є біржі, які характеризуються обмеженим державним втручанням у їх діяльність, що зводиться до створення законодавчих та інших актів, які регламентують діяльність бірж.

Членами біржі є її акціонери. Вони мають право безплатно відвідувати біржу, користуватися її технічними засобами, укладати угоди. Крім членів біржі, в торгах можуть брати участь відвідувачі - постійні та разові. Статусу постійного відвідувача біржі суб'єкт може набути, придбавши відповідний абонемент (чи облігацію), як правило, на рік участі у біржових торгах. За цим абонементом його суб'єкт може брати участь у кожних біржових торгах. Статус разового відвідувача, підтверджений відповідним вхідним квитком, дає йому право брати участь у торгах у певний день.

Участь підприємства у біржовій торгівлі на постійних чи разових засадах може здійснюватися за певну плату через брокерські контори та брокерів (маклерів). Біржовий маклер є висококваліфікованим спеціалістом і має особливий статус, що дає йому змогу виконувати такі функції: бути посередником при укладанні угод через прийняття доручень (наказів) членів та відвідувачів біржі, а також підбирати відповідних контрагентів; представляти інтереси клієнтів веденням біржових операцій та укладати угоди від свого імені і консультувати торговців з питань якості та властивостей товарів, що продаються; забезпечувати документальне оформлення угод і передавати їх до реєстрації, здійснювати експертні оцінки і готувати висновки з різних питань біржових угод; забезпечувати торгову кон'юнктуру тощо.

Для того щоб стати біржовим, товар має відповідати ряду вимог. Насамперед він повинен бути масовим, а отже, не монопольним. Кількість товару визначають в угоді у натуральних одиницях. Фактичну величину продажу називають лотами, тобто партіями. Якість товару, що є також однією з вимог до біржового товару, в угоді визначають за стандартами і технічними умовами, умовами договору, попереднім оглядом, а також за зразками.

На біржах здійснюється котирування цін. Котирувальна ціна є типовою біржовою ціною, що встановлюється біржею за реальною оцінкою стану кон'юнктури ринку. Вона є ціною рівноваги попиту і пропозицій цього товару, встановлюється експертним шляхом на певний строк або дату і є орієнтиром для продавців і покупців при здійсненні угод. Котирувальні ціни визначає вибірний орган біржі - котирувальна комісія.

Котирування цін здійснюється двома способами - реєстрацією фактичних цін попиту, пропозиції та угод, а також виведенням типової, тобто власне котирувальної ціни або довідкової ціни котирувальної комісії. Котирувальна ціна не є офіційною або твердою ціною біржі, а лише відображає думку котирувальної комісії про найбільш типову ціну.

Основним видом діяльності біржі є угоди або операції. Біржова угода - це письмово оформлений документ купівлі-продажу або поставки двох видів: з реальним товаром і строкові. У першому випадку товар переходить від продавця до покупця, тобто це реальний товарооборот.

Форвардна угода - це угода, за якою продавець повинен мати наявний товар визначеної якості і поставити його в зазначений у контракті строк. Такі угоди поділяють на позабіржові та біржового обороту. Позабіржові угоди укладають для поставки товару в майбутньому без будь-якого офіційного гаранта. Інакше кажучи, форвардні контракти є іменними товарними векселями під відповідальність і забезпечення приватних осіб. Якщо між покупцем і продавцем є біржовий посередник, тобто угода укладається на реальний товар у зазначений час через біржу, то це форвардна угода біржового обороту.

Особливістю ф'ючерсних угод є поставка товару згідно з попередньо укладеними контрактами за цінами, що складаються на ринку реального товару, або за котирувальною ціною. До строку виконання угоди біржа бере певну суму застави (депозит, маржа). Ф'ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями, як правило, не для продажу чи купівлі товару, а з метою страхування від можливих змін цін на нього на реальному ринку. Інакше кажучи, при строкових операціях ф'ючерсного типу рух товару не є обов'язковим, оскільки це продаж прав на товар. Ставши об'єктом такої торгівлі, він може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі й продажу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна зросла, різницю виплачує продавець, якщо ж знизилась, - покупець.

Зменшенню ризику, пов'язаного із торгівлею ф'ючерсними контрактами, сприяють угоди з премією, або опціони. Це спекулятивна угода, що полягає в наданні права, а не зобов'язання на купівлю якогось товару, у визначену дату в майбутньому за обумовленою в момент заключення ціною з включенням комісійних продавцю. Якщо ціна товару підвищиться, то покупець придбаває товар за обумовленою ціною і з отриманого прибутку виплачує продавцю комісійні. Якщо ціна знизиться, то покупець зможе відмовитися від покупки, але змушений сплатити комісійні продавцю. Щоб застрахуватись від можливих втрат через зміни цін при здійсненні угод з реальним товаром, у біржових операціях застосовують хеджування або підстраховочні операції. В найзагальнішому вигляді воно виступає як страхування ціни товару від ризику, небажаного для виробника зниження чи невигідного для покупця підвищення.

Функціонування товарних бірж вимагає і біржового законодавства, яке покликане сформулювати основні принципи біржової торгівлі. До них належить вільне ціноутворення, вільна реалізація продукції, публічна форма торгів, реєстрація здійснюваних угод та котирування цін. В Україні одним із законів, що регулюють біржеву діяльність, є Закон "Про товарну біржу".

На ринку цінних паперів функціонують фондові біржі. Це установа, де здійснюється торгівля цінними паперами - акціями, облігаціями, сертифікатами тощо. Вони забезпечують рух капіталів шляхом обміну цінних паперів на гроші, що призначаються для інвестування в економіку. Фондова біржа забезпечує найоптимальніші умови переходу цінних паперів від одного суб'єкта до іншого. Вона є некомерційною організацією і не має на меті отримання власного прибутку.

Її фінансова діяльність здійснюється за рахунок продажу акцій самої біржі, що дають право бути її членами, членських внесків та біржових зборів з кожної угоди, що укладаються на біржі.

Найважливіша мета фондової біржі - забезпечити швидку і ефективну купівлю-продаж цінних паперів, а для їх власників - можливість обміну на гроші. Тому однією із функцій фондової біржі є забезпечення високої ліквідності цінних паперів. Це означає, що кожен потенційний покупець цінного папера, приймаючи рішення про його купівлю, повинен бути заздалегідь упевненим, що у разі необхідності він зможе ці папери продати за їх реальною ринковою ціною. Тільки за таких умов власники грошей будуть обмінювати їх на цінні папери, а не вкладати в банки. Здійснюючи цю функцію, біржі встановлюють правила допуску цінних паперів на біржу, визначаючи вимоги до їх емітентів. Цінні папери, що потрапляють на біржу, підлягають лістингу, тобто перевіряються спеціальною комісією на предмет фінансового стану емітента.