Поступово делінквентна поведінка може трансформуватися в злочинну.
Кримінальна (злочинна) поведінка особистості виявляється у вчинках, що суперечать нормам права і, водночас, нормам карного законодавства.
О. Дроздов, М. Скок виокремлюють декілька типів кримінальної поведінки залежно від тяжкості злочину:
• злочини, що чиняться із застосуванням фізичної сили: вбивства (гоміцид), нанесення тілесних ушкоджень, побої і хуліганство, згвалтування, захоплення заручників та інші;
• злочини, що відбуваються з погрозами застосування фізичного насильства: здирництво (рекет), погроза фізичної розправи, примус до дачі неправдивих свідчень та інші;
• злочини, що чиняться через психологічне насильство: шантаж, образа, обмова та ряд подібних;
• злочини, що відбуваються за допомогою "інтелектуального насильства", коли, наприклад, посадова особа перевищує владу або повноваження, здійснює незаконний арешт або затримання.
Залежно від особливостей спрямованості особистості Г. Міньковський визначає такі типи злочинної поведінки:
• випадкова, що суперечить загальній спрямованості особистості;
• ймовірна, але невідворотна з урахуванням загальної нестійкості особистісної спрямованості;
• така, що відповідає антигромадській спрямованості особистості, але випадкова з боку приводу й ситуації;
• така, що відповідає злочинному настановленню особистості й передбачає пошук або створення необхідних приводів і ситуацій.
Виокремлюють такі типи асоціальної поведінки особистості:
• конфліктно-ситуативний – з переважанням позитивної спрямованості;
• ситуативний – з незначною негативною спрямованістю;
• нестійкий – з переважно негативною спрямованістю;
• стійкий – з негативною спрямованістю.
До асоціальної поведінки можна віднести бродяжництво як наслідок соціальної дезадаптації, що спричинює прагнення уникнути соціального контролю, "втечу" від вимог суспільства через суб'єктивне переживання неможливості їхнього дотримання (з одного боку) і примирення з цим фактом (з іншого боку). Про бродяжництво йдеться, коли в особистості відсутнє постійне місце проживання, а вона існує на нетрудові доходи (йдеться про так званий "соціальний паразитизм").
Аморальна поведінка – сукупність вчинків, що характеризуються негативним ставленням індивіда до етики і моралі, насамперед, до загальнолюдських цінностей, зокрема, до дисциплінованості, почуття обов'язку, поваги до оточуючих, ввічливості, чесності, порушення яких передбачає громадський осуд.
Іноді аморальна поведінка, наприклад, статева розбещеність, супроводжується зниженням моральних критеріїв у суспільстві загалом. Виокремлюють такі групи форм аморальних вчинків:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прояви, види, стали та рівні девіантної поведінки“ на сторінці 5. Приємного читання.
