Виправлення та ресоціалізація засуджених неповнолітніх

Правова педагогіка

Зазначена мережа закладів соціальної реабілітації затверджена Постановою Кабінету Міністрів України "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання" № 859 від 13.10.1993 року (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р.).

Дня виконання покарання у вигляді позбавлення волі стосовно неповнолітніх в Україні функціонують 10 спеціальних виховних установ (далі – виховна колонія), із яких одна – для утримання засуджених дівчат. У підпорядкуванні Міністерства освіти України для неповнолітніх правопорушників віком від 11 до 14 років функціонують 11 загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації. Для неповнолітніх віком від 14 до 18 років, котрі скоїли злочин, працюють 3 професійні училища соціальної реабілітації (2 – для хлопчиків, 1 – для дівчаток).

Для досягнення мети виправлення і ресоціалізації неповнолітніх у виховних колоніях Державної кримінально-виконовчої служби України діє комплексна система заходів, яка покликана забезпечити:

• належні умови життя засуджених, сумісні з людською гідністю та нормами, які прийняті у суспільстві;

• розвиток у засуджених почуття самоповаги до себе і оточуючих шляхом мінімізації негативних наслідків позбавлення волі;

• підтримку соціально корисних зв'язків із рідними та близькими для них людьми;

• дотримання освіти та професійних навичок, що допоможе їм включитися у суспільне життя після звільнення.

Комплексна система заходів, крім того, передбачає обов'язкове залучення до цього процесу всіх співробітників виховної колонії, але основне навантаження щодо виконання заходів виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх покладено на соціально-психологічну службу, педагогів та психологів. Важлива роль у виправленні ресоціалізації засуджених неповнолітніх відводитися міжнародним стандартам та практиці виконання і відбування покарань неповнолітніми у зарубіжних країнах. Вивчення пенітенціарних закладів для неповнолітніх у Нідерландах дозволяє відмітити, що в Україні відбуваються перші позитивні зрушення щодо гуманізації процесу відбування покарань неповнолітніми засудженими. Поряд з тим, формальне перекладання деяких форм і методів виправлення і ресоціалізації засуджених у зарубіжних країнах на українські виховні колонії не відбуваються на свідомості самих засуджених. Наприклад, засуджені у Нідерландах не уявляють собі життя в колективі, їм притаманне бажання жити ізольовано один від одного, у той час як у виховних колоніях України, навпаки, ізоляція в окрему кімнату вважається покаранням.

Процес виправлення і ресоціалізації засуджених не може бути ефективним, якщо до засуджених неповнолітніх не застосовувати заходи заохочення і стягнення. Відповідно до норм Кримінально- виконавчого кодексу України загальний порядок заохочення засуджених передбачений у ст. 130, а стягнення – у ст. 132 Кримінально кодексу України. Що стосується неповнолітніх, то порядок заохочення і стягнення регламентовано ст. 144, 145

Кримінально-виконавчого кодексу України. Окрім загальних видів заохочення, передбачених ст. 130 Кримінально-виконавчого кодексу України для всіх засуджених, ст. 144 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає такі додаткові види:

• надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії;

• надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів.

Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії або виходу за межі колонії у супроводі батьків чи інших близьких родичів, а також проведення короткострокових побачень надається лише засудженим, які під час відбування покарання виявили сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах. Вихід за межі виховної колонії може бути призупинено у разі проведення протиепідемічних заходів в установі чи у місцевості, на якій вона розташована. Вихід поновлюється після зняття карантинних обмежень. Під час виходу за межі виховної колонії засуджені повинні мати охайний вигляд. На період виходу за межі виховної колонії їм може видаватися одяг цивільного зразка. Засуджені до виходу за межі установи і після повернення підлягають повному обшуку та огляду в присутності лікаря. Право виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів у виді заохочення та короткострокового побачення за межами виховної колонії надається засудженим лише з батьками чи іншими близькими родичами (повнолітніми) у межах населеного пункту за місцем дислокації виховної колонії і закінчується не пізніше двадцятої години. Тривалість виходу засуджених за межі виховної колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин, а для проведення короткострокових побачень – норм, установлених Кримінально- виконавчим кодексом України.

Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії надається, як правило, засудженим, які тримаються у дільниці соціальної адаптації виховної колонії. При цьому кількість засуджених, які одночасно виводяться за межі колонії, не повинна перевищувати п'ятнадцяти осіб.

Значну роль у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх відіграють громадські, релігійні та благодійні організації. Громадські організації, а також окремі особи можуть брати участь у виправленні та ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, установленому

Кримінально-виконавчим кодексом України та іншими законами України. Ст. 149 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає, що основною формою подібної участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених неповнолітніх реалізується у діяльності піклувальних рад, що створюються при виховних колоніях.

Згідно з Положенням про піклувальні ради при спеціальних виховних установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. № 429, основними завданнями останніх є: 1) надання допомоги спеціальним виховним установам з питань соціального захисту засуджених неповнолітніх осіб; 2) сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні гопань, пов'язаних з поліпшенням становища засуджених, дотриманням їхніх прав і законних інтересів; 3) здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.

Відповідно до покладених завдань піклувальні ради:

• 1) забезпечують розроблення та здійснення у виховних колоніях заходів, спрямованих на поліпшення становища засуджених, формування здорового способу життя;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виправлення та ресоціалізація засуджених неповнолітніх“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПРАВОВА ПЕДАГОГІКА У ТРАНСФОРМАЦІЯХ СЬОГОДЕННЯ

  • Теорії "трансформації" (перетворення) капіталізму

  • Правова педагогіка в системі педагогічних наук

  • Об'єкт, предмет, завдання правової педагогіки

  • Основні категорії правової педагогіки

  • Методологія правової педагогіки

  • ПРАВОВА КУЛЬТУРА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

  • Правова культура особистості в соціокультурному просторі

  • Професійна культура юриста

  • Деформації правової свідомості юриста

  • Місце і роль правової освіти у формуванні правової культури

  • ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА

  • Прояви, види, стали та рівні девіантної поведінки

  • Превентивно орієнтована освіта

  • Моделі поведінки батьків: агресії, надії, страхи, безсилля, заперечення, співзалежності

  • ПЕНІТЕНЦІАРНА ПЕДАГОГІКА ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ

  • Основні категорії пенітенціарної педагогіки

  • Ідеї педагогіки співробітництва у ресоціалізації

  • Закономірності та принципи педагогічного процесу в місцях позбавлення волі

  • Методи, прийоми та засоби виховного впливу

  • Особливості організації педагогічного процесу

  • Ресоціалізація

  • Виправлення та ресоціалізація засуджених неповнолітніх
  • Індивідуальні навчально-дослідні завдання

  • ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОСВІТА У СУЧАСНИХ ПРАВОВИХ СІМ'ЯХ

  • Поняття "тип (сім'я) правових систем"

  • Сім'ї правових систем світу

  • Особливості юридичної діяльності та освіти у сучасних правових сім'ях

  • Підготовка юристів Бельгії

  • Підготовка юристів Австрії

  • Юридична діяльність та освіта у країнах англо-американської правової сім'ї

  • Юридична діяльність у країнах англо-американської правової сім'ї

  • Вища юридична освіта Великої Британії

  • Юридична освіта США

  • Юридична діяльність та освіта у змішаній сім'ї правових систем

  • Юридична діяльність та освіта у релігійній сім'ї правових систем

  • Юридична діяльність та освіта у країнах традиційного та звичаєвого права

  • Проблемы юридического образования

  • ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЮРИСТІВ

  • Аналіз конкретних ситуацій

  • Динамічне навчання

  • Рольові інтелектуальні змагання

  • Імітаційні ігри та ігрові технології

  • Дослідницький метод

  • Креативні методи навчання

  • Метод проектів (проблем)

  • Методи навчального пізнання (когнітивні методи навчання)

  • Модерація

  • Система дистанційного навчання Moodle

  • Тренінг