Закономірності та принципи педагогічного процесу в місцях позбавлення волі

Правова педагогіка

Закономірності педагогічного процесу в пенітенціарних установах – це об'єктивно існуючі найсуттєвіші, повторювані зв'язки між педагогічними явищами, (особливостями діяльності співробітників) та її результативністю (змінами в особистості засудженого).

Закономірності виявляють суттєві зв'язки та відношення явища, що вивчаться, є методологічними джерелами при визначенні системи принципів, форм та методів педагогічного процесу, що здійснюються органами кримінально-виконавчої системи.

Закономірності педагогічного процесу в місцях позбавлення волі такі:

1) мета, завдання та зміст педагогічного процесу закономірно обумовлені характером та рівнем розвитку суспільних відносин.

Процес перевиховання засуджених не може бути політично безбарвним. Він також визначається характером та рівнем розвитку суспільних відносин, ідеологією соціальної структури суспільства, його політичної системи та духовної культури. Особливість та спрямованість пенітенціарної системи залежить від наступних суспільних факторів: рівня соціально – економічного, політичного та культурного розвитку держави; характеру філософських, кримінально – правових, соціологічних, психологічних, пенітенціарних концепцій, що переважали в конкретно історичний період та відігравали роль теоретико – методологічної основи пенітенціарної моделі; матеріальних можливостей держави в конкретний історичний період; політичних, ідеологічних, релігійних переконань домінуючих у суспільстві; уряду і політиків;

2) ефективність виправлення засудженого закономірно залежить від якості виховної роботи та її ресурсної забезпеченості, від соціального середовища (внутрішнього та зовнішнього), конкретних установ виконання покарань.

Процес становлення людини, як особистості, поза суспільством неможливий, тому для її розвитку та формування значення має і соціальна, а не тільки генетична програма. Особливості прояву даної закономірності в процесі виправного впливу на спецконтингент полягають у тому, що позитивна соціальна програма виявляється більш слабкішою, ніж реальні відносини (як атрибут місць позбавлення волі), що складаються за неписаними законами та правилами, традиціями кримінального світу.

3) виправлення засудженого закономірно залежить від особливостей різних видів його діяльності і тих відносин, які виникають в її процесі.

Зміна, розвиток, виправлення особистості – це результат не механічного впливу середовища на людину. Тому вирішальним фактором є активна взаємодія людини з середовищем за допомогою предметної, конкретної діяльності;

4) ефективність ресоціалізації засудженого закономірно залежить від змісту, форм і методів виховного впливу.

У процесі перевиховання особистість засудженого має сприйматися як цілісність, а виховні впливи повинні бути спрямовані на формування потреб, розвиток свідомості та поведінки, набуття знань, формування умінь та навичок, волі;

6) подолання негативних якостей особистості засудженого закономірно пов'язане з оптимістичною гіпотезою, опору на позитивні риси та якості.

Позитивне в особистості може бути виявлене в особливостях його поведінки, інтелектуальному розвиткові, витонченості емоційно- почуттєвої, або сили вольової сфери, досвіді соціальних відносин, професійних чи загальнокультурних знаннях, уміннях та навичках тощо.

Принципи пенітенціарній педагогіки – це керівні ідеї, вихідні методологічні положення, що випливають із закономірностей, сутності та особливостей процесу ресоціалізації та визначають його спрямованість, о також способи діяльності об'єкта цього процесу.

Принципи пенітенціарної педагогіки грунтуються на ідеях співробітництва у перевихованні засуджених, висловлених А. Макаренком, головним у педагогічній діяльності якого була повага до особистості, яка перебуває в складній життєвій ситуації, віра в його кращі якості.

Як організатор колонії для неповнолітніх правопорушників, А. Макаренко створив принципово нову систему виховання, в якій обгрунтовано такі принципи перевиховання засуджених:

• принцип цілеспрямованості у виховній діяльності. Процес перевиховання неможливий без чіткого і конкретного визначення його мети, під якою розуміється ідеальне уявлення про передбачуваний, "проектований" (А. Макаренко) результат педагогічної діяльності. На думку А. Макаренка, цілі виховного процесу повинні завжди ясно відчуватися виховною організацією і кожним вихователем окремо. Вони повинні виражатися в проектованих якостях особистості та у картинах характерів.

Мета визначається як початкова перспектива для того, щоб у залежності від результатів перевиховання, що досягаються, можна було б визначити її більш точно, скорегувавши на велику перспективу. Вона виступає як орієнтир, що дозволяє вихователю вибудувати перед засудженим цілу систему "перспективних ліній" – від ближньої до далека. Як далеку мету можна визначити перспективу остаточного перевиховання і повернення колишнього злочинця в житла суспільства свідомим, законослухняним його членом.

• Принцип відповідності мети засобам, формам і методам перевиховної діяльності стосовно конкретного засудженого. Мета завжди розглядається у відповідності з засобами. Засоби, форми і методи виступають конкретним педагогічним інструментом досягнення мети. Досягнення спланованої мети завжди передбачає визначення найбільш оптимальних педагогічних технологій, які б дозволили у відповідних умовах конкретним вихователям домогтися перевиховання кожного засудженого.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закономірності та принципи педагогічного процесу в місцях позбавлення волі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПРАВОВА ПЕДАГОГІКА У ТРАНСФОРМАЦІЯХ СЬОГОДЕННЯ

  • Теорії "трансформації" (перетворення) капіталізму

  • Правова педагогіка в системі педагогічних наук

  • Об'єкт, предмет, завдання правової педагогіки

  • Основні категорії правової педагогіки

  • Методологія правової педагогіки

  • ПРАВОВА КУЛЬТУРА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

  • Правова культура особистості в соціокультурному просторі

  • Професійна культура юриста

  • Деформації правової свідомості юриста

  • Місце і роль правової освіти у формуванні правової культури

  • ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА

  • Прояви, види, стали та рівні девіантної поведінки

  • Превентивно орієнтована освіта

  • Моделі поведінки батьків: агресії, надії, страхи, безсилля, заперечення, співзалежності

  • ПЕНІТЕНЦІАРНА ПЕДАГОГІКА ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ

  • Основні категорії пенітенціарної педагогіки

  • Ідеї педагогіки співробітництва у ресоціалізації

  • Закономірності та принципи педагогічного процесу в місцях позбавлення волі
  • Методи, прийоми та засоби виховного впливу

  • Особливості організації педагогічного процесу

  • Ресоціалізація

  • Виправлення та ресоціалізація засуджених неповнолітніх

  • Індивідуальні навчально-дослідні завдання

  • ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОСВІТА У СУЧАСНИХ ПРАВОВИХ СІМ'ЯХ

  • Поняття "тип (сім'я) правових систем"

  • Сім'ї правових систем світу

  • Особливості юридичної діяльності та освіти у сучасних правових сім'ях

  • Підготовка юристів Бельгії

  • Підготовка юристів Австрії

  • Юридична діяльність та освіта у країнах англо-американської правової сім'ї

  • Юридична діяльність у країнах англо-американської правової сім'ї

  • Вища юридична освіта Великої Британії

  • Юридична освіта США

  • Юридична діяльність та освіта у змішаній сім'ї правових систем

  • Юридична діяльність та освіта у релігійній сім'ї правових систем

  • Юридична діяльність та освіта у країнах традиційного та звичаєвого права

  • Проблемы юридического образования

  • ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЮРИСТІВ

  • Аналіз конкретних ситуацій

  • Динамічне навчання

  • Рольові інтелектуальні змагання

  • Імітаційні ігри та ігрові технології

  • Дослідницький метод

  • Креативні методи навчання

  • Метод проектів (проблем)

  • Методи навчального пізнання (когнітивні методи навчання)

  • Модерація

  • Система дистанційного навчання Moodle

  • Тренінг