Агресія (лат. aggressio – напад) – це фізична або словесна поведінка людини, спрямована на пошкодження або зруйнування. У випадку, якщо агресія виявляється в найбільш екстремальній і соціально неприпустимій формі, вона переростає у насильство.
Теорії пояснення агресії:
• теорія Гобса витікає з твердження, що всі люди за своєю природою егоїстичні, брутальні й жорстокі, тобто агресія закладена у підсвідомості як інстинкт, саме через "тваринну" сторону людської натури;
• теорія Зіґмунда Фройд загалом підтримував точку зору Гобса, але розвиває власну "теорію двох інстинктів" (у кожній людини існують інстинкт життя, який забезпечує енергію для існування росту і розвитку, та інстинкт смерті, який працює на самознищення індивіда. Інстинкт смерті часто спрямовується назовні, проти навколишнього світу у формі агресії. Енергія інстинкту смерті постійно акумулюється в людині. Якщо вона не реалізується в маленьких дозах, то в решті-решт виллється в екстремальній формі. Спосіб очищення від негативної енергії– катарсис (емоції виражаються через плач, слова, символічні діїіт. д.);
• теорія Лоренса: агресія – це успадкована спонтанна готовність боротися за існування або захоплювати і захищати власність;
• теорія впливу на агресію генетичних факторів, яка була неодноразово доведена за допомогою експериментів з близнюками. Гени можуть впливати на поведінку через кодування, вироблення специфічних білків, які функціонують в мозку і нервовій системі і прямо впливають на поведінку людини.
Загалом до психічних проявів девіантної поведінки особистості відносять такі:
• духовні проблеми, зокрема, відсутність або втрату сенсу життя, переживання внутрішньої порожнечі, блокування самореалізації духовного потенціалу тощо;
• деформація ціннісно-мотиваційної сфери – несформовані або редуковані моральні цінності (совість, відповідальність, чесність), переважання девіантних цінностей, ситуативно-егоцентричну орієнтацію, фрустрованість вищих потреб, внутрішні конфлікти, малопродуктивні механізми психологічного захисту;
У емоційні проблеми – тривога, депресія, переважання негативних емоцій, алекситимія (ускладнення в розумінні своїх переживань і невміння сформулювати їх у словах), емоційне огрубіння (втрата здатності визначати доцільність, доречність тих чи інших емоційних реакцій, дозувати їх), афективність тощо;
• проблеми саморегуляції – неадекватні самооцінку та рівень домагань, слабкий розвиток рефлексії, надмірний або недостатній самоконтроль, низький рівень адаптивних можливостей;
• викривлення у когнітивній сфері – стереотипність, ригідність мислення, неадекватні настановлення, обмеженість знань, наявність забобонів;
• негативний життєвий досвід – наявність шкідливих звичок, психічних травм, досвіду насильства, соціальну некомпетентність тощо.
Залежно від виду норми, з якою співставляються особливості поведінки, та її негативних наслідків виокремлюють такі види девіантної поведінки:
• антисоціальну (делінквентну і кримінальну) поведінку;
• асоціальну (аморальну) поведінку;
• аутодеструктивну поведінку тощо.
Антисоціальна поведінка суперечить соціальним і правовим нормам, загрожує соціальному порядку і благополуччю оточуючих. При цьому делінквентна поведінка полягає у здійсненні особистістю дрібних правопорушень, за які її не притягують до відповідальності. Може виявлятися у формі бешкетування, хуліганства, коли, наприклад, особистість бажає розважитися, але обирає для цього неприйнятні форми, насамперед, внаслідок недоліків у своєму вихованні.
Делінквентна поведінка (лат. delinquente – гріх, хибний вчинок, провина; delinquens – правопорушник, злочинець, бунтівник) – вид соціально неприйнятної поведінки, котра включає у себе типи відхилень від норми: асоціальність та антисоціальність.
До делінквентної поведінки можна віднести в певних випадках і прояви вандалізму як форми руйнівної поведінки, спрямованої на безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей. Спираючись на класифікацію мотивів вандалізму Д. Кантера, виокремлюють такі типи вандалізму:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прояви, види, стали та рівні девіантної поведінки“ на сторінці 3. Приємного читання.
