Місце і роль правової освіти у формуванні правової культури

Правова педагогіка

За необхідне вважається нагадати, що в сучасному освітньому дискурсі розуміється під терміном "правознавець". Під ним розуміється випускник юридичного ВНЗ, фахівець за професійним напрямом "правознавство", практичний діяч у галузі права, що володіє професійними правовими знаннями та уміє застосовувати їх у практичній діяльності. Виходячи з визначення сутності професії юриста, можна визначити, що основним завданням вищої юридичної освіти є надання належної професійної кваліфікації щодо знання правового порядку нашої держави та вміння застосовувати законодавство в своїй діяльності, яке поєднано з вихованням поваги до морального обов'язку, прав і свобод людини, а також постійне підвищення професійних навичок юристів, підвищення гарантованості індивідуальних та колективних прав людини.

Не зайвим буде звернути увагу на зміни у структурі юридичної професії, які відбулися в процесі розгортання процесів демократизації.

Економічні перетворення зумовили розвиток приватного юридичного сектору в той час, як збільшення кількості юристів-держслужбовців відбувається набагато повільнішими темпами. Це призвело до того, що у нашому суспільстві з ринковою економікою юристи-радники як посередники між громадянами або між громадянами та державою в цивільних, сімейно-правових, господарських та інших відносинах набули більшої актуальності, аніж юристи-правоохоронці чи юристи- управлінці.

Сучасна правова освіта оперативно повинна реагувати на виникнення нових юридичних професій та вносити відповідні зміни в зміст та структуру освітнього процесу. Зокрема, на перетині економіки і юриспруденції з'явилась професія арбітражного керуючого (особи, яка на підставі отриманої ліцензії забезпечує реалізацію процедури банкрутства), корпоративного юриста (захист прав власників суб'єктів корпоративних прав), юристи-медіатори (посередники, призначені сторонами для вирішення певної суперечки господарського або іншого характеру), юристи-колектори (допомагають кредиторам стягнути заборгованість з боржника) тощо.

Зазначені вище нові професії, а також "класичний" перелік правових професій повинні на різних змістовних умовах корелювати із елементами юридичної професіограми, в якій виділяють такі аспекти:

• соціальний (відображає соціальну позицію юриста стосовно тлумачення і реалізації правових норм, захисту прав і законних інтересів громадян);

• пошуковий (реалізується у процесі встановлення фактів, що мають юридичне значення, у зборі інформації, необхідної для вирішення юридичних справ);

• реконструктивний (аналізом та узагальненням зібраної інформації про юридичну справу з подальшою її правовою оцінкою);

• комунікативний (розкриває зміст юридичної праці зі спілкування з людьми – колегами, клієнтами, учасниками справи і всіма тими, хто має відношення до справи);

• організаційний (характеризує особливості організації власної праці

та ввіреного юристові колективу).

Останнім часом в освітньому процесі по підготовці юристів у ВНЗ намітились конструктивні зсуви, що реалізують ідеї, запозичені з американської та європейської систем підготовки юристів. Зокрема, мова йде про таке явище, як юридична клініка. Не є таємницею те, що в спадок від радянської системи отримання юридичної освіти, юридична освіта в Україні мала притаманну рису: вона була спрямована на засвоєння студентами інформації, в основному, у вигляді теоретичних знань. Проте, сучасний ринок праці висуває вимоги не до конкретних знань, а до практичних навичок і компетенції юриста-фахівця. Сучасне життя вимагає, щоб із вищих навчальних закладів виходили не молоді спеціалісти, які ні за що не відповідають через брак досвіду, а повноцінні професіонали, які відразу ж приступають до виконання передбачених дипломом та отриманою посадою службових обов'язків. Студенти юридичного профілю розширюють отримані теоретичні знання, підтримують їх оновлений рівень завдяки застосуванню таких активних форм, як тренінги, рольові ігри з відеозаписом за оригінальною методикою, також беруть участь у консультативному прийомі громадян, набувають досвід підготовки документів правового характеру, представництва інтересів громадян у судових та адміністративних органах.

Аналізуючи внесок юридичних клінік в діяльність юридичних вузів і факультетів, відмітимо, що їх створення має важливе значення, адже надає студентам можливість отримати необхідні практичні знання. Однак наслідки роботи студента в юридичній клініці виявляються не тільки в досягненні високої професійної компетенції, але й у конструктивних змінах його поглядів на низку соціальних цінностей, адже основна мета діяльності клінік є надання правової допомоги малозабезпеченим та соціально незахищеним верствам населення: безробітним, молодим подружжям, пенсіонерам, інвалідам, особам, які працюють, але не отримують заробітної платні, студентам тощо.

На підставі вищенаведеного спробуємо сформулювати гіпотезу, що динаміка формування правової культури юриста отримує поштовх в процесі практичної діяльності в юридичних клініках в результаті як підвищення рівня правосвідомості студента, так і завдяки формуванню в ній ознак більш цілісної особистості із гуманістичними поглядами на загальнолюдські цінності, адже під час діяльності в юридичній клініці кожен студент набуває глибокого соціального досвіду, формує гуманістичне емоційно-ціннісне ставлення до дійсності.

В дослідженні С.Бостан та Л.Бостан "Гуманістичні основи сучасного юридичного освітнього простору", знаходимо низку ідей, які несуть евристичний потенціал по виявленню зв'язку між гуманістичною тенденцією сучасної освіти в цілому та юриспруденцією зокрема, а також її впливом на організаційну свідомість особистості. С. Бостан та Л. Бостан пишуть: "паралельно існують декілька освітніх парадигм вищої юридичної освіти, серед яких основними є традиційна і гуманітарна. Основу традиційної парадигми складають ідеї, побудовані на конкретно-історичному, науково обґрунтованому, доведеному і практично апробованому знанні, на експериментальній взаємодії з практикою. Гуманітарна парадигма має іншу сутнісну характеристику, відправною позицією створення якої послужило прагнення виховати юриста широкої кваліфікації, покликаного захищати правові основи держави. Віддаючи належне кожній з них, вважаємо за необхідне зазначити наступне. Оскільки юридична професія відноситься до типу професій, що відбуваються в системі взаємозв'язку "людина-людина", в освітньому просторі стрижнем упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес має стати саме гуманітарна парадигма, наповнена новим змістом, заснованим на ідеї людиноцентризму, яка передбачає, з одного боку, розуміння сутності буття людини, цінності її життя та життя іншої людини, власної відповідальності за світ, суспільство, свою діяльність, а з іншого, створення умов для підготовки молодої людини до життя та професійної діяльності в умовах побудови громадянського суспільства, суспільства знань.

Реалізація цієї ідеї у вищій юридичній освіті можлива за умови розуміння того, що в сучасному глобалізованому світі юридична освіта покликана не тільки надати знання, сформувати вміння і навички майбутнього фахівця і професіонала, але й сприяти розвитку особистості, відповідальної, перш за все, за власну діяльність перед світом та суспільством, як носія гуманістичних цінностей".

Вважаємо за необхідне, підкреслити важливість гуманістичного наповнення процесу юридичної освіти, адже зведення юридичної освіти суто до процесу навчання із рудиментарною гуманістичною виховною складовою може перетворити юридичну освіту в Україні на позбавлений людських емоцій інтелектуалізм, "натаскування" на предмет. Вважаємо, що невихований юрист є потенційно небезпечним для суспільства не менш ніж юридично підкований правопорушник, а тому в системі "освіта – виховання" для майбутніх юристів потрібно завжди усвідомлювати взаємообумовленість навчальних та виховних процесів.

Здатність молодого фахівця бути правознавцем і правозастосовником прямо впливає на зміст юридичної діяльності, її відповідність основним принципам права, адже юрист не повинен бути суто законознавцем і виконавцем буквально інтерпретованих норм. З одного боку, майбутні юристи в своїй професійній діяльності мають справу здебільшого з нормами писаного, діючого права, а з іншого – повинні мати достатню підготовку, щоб піднятися на рівень абстрактного та змістовного усвідомлення діючого законодавства, що дозволяє їм бути не просто законознавцями, а правознавцями в найкращому розумінні цього слова, тобто розуміти глибинний зміст та призначення права як суспільного явища.

Якщо формально охарактеризувати правову освіту як процес передачі суми певних правових знань та навичок згідно моделі "до навчання у студента не було знань, а в результаті навчання вони виникли", то з поля зору зникає суттєва обставина, що знання, вміння та навички не є фізичними предметами і їх неможливо просто передати та отримати. Вони можуть виникнути в свідомості студента в процесі власної самоактивності, який є невід'ємною складовою процесу засвоєння матеріалу, а, отже, для викладача надзвичайно актуальним є вміння організувати та спрямувати пізнавальну діяльність студентів, спираючись на глибоке розуміння психологічної складової процесів засвоєння матеріалу, підкріплених рівнем знань свого предмету та володіння сучасними методами викладання навчального матеріалу. Студент не повинен виступати як посудина для заповнення інформацією, яка не зачіпає глибинних структур його ментальності, а отримані "з рук" викладача юридичні знання являють собою лише інформацію, що утримується за рахунок механічної пам'яті, а, отже, може бути забута, так і не ставши глибоким правовим переконанням.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце і роль правової освіти у формуванні правової культури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПРАВОВА ПЕДАГОГІКА У ТРАНСФОРМАЦІЯХ СЬОГОДЕННЯ

  • Теорії "трансформації" (перетворення) капіталізму

  • Правова педагогіка в системі педагогічних наук

  • Об'єкт, предмет, завдання правової педагогіки

  • Основні категорії правової педагогіки

  • Методологія правової педагогіки

  • ПРАВОВА КУЛЬТУРА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

  • Правова культура особистості в соціокультурному просторі

  • Професійна культура юриста

  • Деформації правової свідомості юриста

  • Місце і роль правової освіти у формуванні правової культури
  • ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА

  • Прояви, види, стали та рівні девіантної поведінки

  • Превентивно орієнтована освіта

  • Моделі поведінки батьків: агресії, надії, страхи, безсилля, заперечення, співзалежності

  • ПЕНІТЕНЦІАРНА ПЕДАГОГІКА ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ

  • Основні категорії пенітенціарної педагогіки

  • Ідеї педагогіки співробітництва у ресоціалізації

  • Закономірності та принципи педагогічного процесу в місцях позбавлення волі

  • Методи, прийоми та засоби виховного впливу

  • Особливості організації педагогічного процесу

  • Ресоціалізація

  • Виправлення та ресоціалізація засуджених неповнолітніх

  • Індивідуальні навчально-дослідні завдання

  • ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОСВІТА У СУЧАСНИХ ПРАВОВИХ СІМ'ЯХ

  • Поняття "тип (сім'я) правових систем"

  • Сім'ї правових систем світу

  • Особливості юридичної діяльності та освіти у сучасних правових сім'ях

  • Підготовка юристів Бельгії

  • Підготовка юристів Австрії

  • Юридична діяльність та освіта у країнах англо-американської правової сім'ї

  • Юридична діяльність у країнах англо-американської правової сім'ї

  • Вища юридична освіта Великої Британії

  • Юридична освіта США

  • Юридична діяльність та освіта у змішаній сім'ї правових систем

  • Юридична діяльність та освіта у релігійній сім'ї правових систем

  • Юридична діяльність та освіта у країнах традиційного та звичаєвого права

  • Проблемы юридического образования

  • ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЮРИСТІВ

  • Аналіз конкретних ситуацій

  • Динамічне навчання

  • Рольові інтелектуальні змагання

  • Імітаційні ігри та ігрові технології

  • Дослідницький метод

  • Креативні методи навчання

  • Метод проектів (проблем)

  • Методи навчального пізнання (когнітивні методи навчання)

  • Модерація

  • Система дистанційного навчання Moodle

  • Тренінг