• соціально-економічні: зниження життєвого рівня населення, майнове розшарування суспільства, обмеження можливостей соціально схвалених способів заробітку, безробіття, доступність алкоголю і тютюну;
• соціально-педагогічні: криза інституту сім'ї, зростання кількості сімей з конфліктним стилем виховання, проблеми, пов'язані з навчанням, конфлікти з вчителями, низький соціальний статус підлітка в учнівському колективі, слабка система позашкільної зайнятості дітей і молоді;
• соціально-культурні: зниження морально-етичного рівня населення, поширення кримінальної субкультури, руйнація духовних цінностей, наростання неформальних молодіжних об'єднань, в яких домінує культ сили;
• психологічні: акцентуації характеру, реакція емансипації, реакція групування, потяг до самоствердження, задоволення почуття цікавості, бажання виглядати дорослим, потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації, інфантилізм, підвищений рівень тривожності;
• біологічні: порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму, вроджені психопатії, мінімальні мозкові дисфункції унаслідок органічного враження головного мозку, наслідки спадковості, вплив природного середовища.
Відхилення від цієї норми (девіації) у поведінці можуть трактуватися як позитивні, так і негативні. У разі позитивних девіацій йдеться про нестандартну особистість, для якої характерними є оригінальні, творчі ідеї, що мають суспільну значущість і свідчать про успішний процес соціалізації та відіграють позитивну роль у прогресивному розвитку суспільства.
Негативні девіації поведінки пов'язані з тим, що особистість не засвоює позитивного соціального досвіду, не може адаптуватися до моральних цінностей і норм поведінки, які відповідають вимогам суспільства, хоча й може досить добре знати ці норми. У цьому випадку процес соціалізації особистості є порушеним, що проявляється у незбалансованих психічних процесах, неадаптованості, порушенні процесу самоактуалізації або у вигляді уникання морального і естетичного контролю за власною поведінкою, яка стає соціально дезадаптованою. Мова йде про девіантність особистості – сукупність засвоєних особистістю асоціальних, аморальних поглядів на життя, які не відповідають соціальним очікуванняхі та за певний час стають її соціальною позицією, що перешкоджає самоактуалізації особистості, її особистісному зростанню, спричинює девіантний спосіб життя.
Дослідник І. Кон класифікує девіантну поведінку особистості (в негативному розумінні цього поняття) на дві великі категорії: поведінка, що відхиляється від норм психічного здоров'я, коли йдеться про наявність психопатології; поведінка, що порушує соціальні та культурні норми і, особливо, правові.
У превентивній психології визначено ознаки девіантної поведінки:
• багаторазові, тривалі порушення не будь-яких, а найважливіших норм для певного суспільства на цей час;
• поведінка не є наслідком кризової, нестандартної ситуації, а зумовлена загальною спрямованістю особистості;
• сама поведінка супроводжується різноманітними проявами соціальної дезадаптації, викликає негативну оцінку з боку інших людей;
• поведінка не ототожнюється з психічними захворюваннями чи патопсихологічними станами, хоча може за певних умов набувати патологічних форм (алкоголізм, наркоманія тощо);
• результатом поведінки є заподіяння реальної шкоди самій особистості чи оточуючим.
Девіантна поведінка є агресивною, при цьому агресія може бути спрямована як на інших людей, так і на самого себе.
Девіантна поведінка особистості часто пов'язана з її важковиховуваністю у дитинстві, що може бути зумовлено:
• несформованістю особистісних структур, низьким рівнем моральних уявлень і соціально-прийнятих навичок поведінки (в цьому випадку йдеться про педагогічну занедбаність);
• особливостями в розвитку вищої нервової діяльності (акцентуації характеру, емоційна нестійкість, імпульсивність тощо);
• невмілими виховними впливами (йдеться про хибну або ситуативну важковиховуваність);
• функціональними новоутвореннями особистості (неадекватною самооцінкою і рівнем домагань, що ведуть до виникнення смислових бар'єрів стосовно вихователів, афекту неадекватності тощо, тобто до власне важковиховуваності).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прояви, види, стали та рівні девіантної поведінки“ на сторінці 2. Приємного читання.
