• застосування демографічної статистики;
• оцінка й самооцінка (рейтинг);
• вивчення дитячих забав, іграшок, виробів тощо.
З народних джерел
Народна мудрість. У народній педагогіці найвідповідальнішим періодом виховання вважається дошкільний вік:
"Малі діточки – що ясні зіроньки – і світять, і радують у темну ніченьку";
"Звички трирічного зберігаються до вісімдесяти років";
"Від п'ятирічного до дорослої людини – один крок, а від новонародженого до п'ятирічного – величезна відстань";
"Яке змалку, таке й до останку";
"Яке в сповитку, таке й довіку" - так кажуть про дітей.
Кожен період до п'яти років, коли дитина найстрімкіше розвивається та оволодіває необхідними фундаментальними вміннями (сідати, лазити, ходити, говорити тощо), закріплений народом у назвах:
• народженятко, народженець, кришенятко, ляля, немовля, опелінок, пелюшник, пискля, пискляточко, мулятко, муляточко, молодюк (новонароджена дитина);
• сідун, сідуха, сідунчик (дитина, що почала сідати);
• плазунча, плазун, плазуха, плазуня, лазунець, лазуночка, (дитина, яка почала лазити);
• ходунчик (дитина, що почала ходити);
• брехунець, белькотун, белькотуна, воркота, щебетун, сокотун, гудун, балакун, шавкотун (дитина, яка почала говорити);
• щебетун, щебетуха, цікорун (дитина, що вміє говорити);
• німець, німе, мовчун (неговірка дитина);
• бігунець, джигун, жевжик (дитина, яка багато бігає);
• дід, дідуган, бабуся (дитина, яка не має зубів);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділи української народної педагогіки“ на сторінці 2. Приємного читання.
