З економічних причин більшовицька влада змушена була визнати чотирирічну школу за основний тип трудової школи, що постановою Ради народних комісарів від 25.11.1924 р. була проголошена загальнодоступною та безкоштовною. Трохи згодом законом від 05.09.1925 р. навчання дітей у перших чотирьох класах трудової школи було проголошене як обов'язкове та безкоштовне.
У 20-ті pp. виникли нові проекти експериментальних шкіл: Дальтон-план, метод проектів, Віннетка-план, творча школа, сучасна школа та ін. Для всіх експериментальних шкіл характерною ознакою була організація праці дітей у майстернях і лабораторіях, привчання їх до користування бібліотекою, надання великої свободи в реалізації їх інтересів. Важливою ознакою була співпраця учня й учителя, у якій учитель був скоріше порадником на шляху до знань, ніж наставником. Значна роль у цих школах відводилася самоврядуванню учнів, яке розв'язувало суспільні потреби вихованців. Велика увага зверталася на громадську працю учнів.
Дальтон-план – методика, розроблена вчителькою Елен Пар- кхерст у м. Дальтон, штат Массачусетс, США. Методика сприяла розвитку в учнів навичок самостійності, привчала школярів до самоконтролю та врахування своїх сил, розуміння й самостійного здійснення мети роботи, давала можливість займатися тим, чим учень бажає, відчувати себе вільним, створювала умови для спільної роботи учня та вчителя, а також учнів між собою. У СРСР заняття за такою системою проводилися з 1920 р. Радянська практика роботи за Дальтон-планом отримала назву бригадно-лабораторної й будувалася за принципом ланкової системи. Зміст роботи полягав у самостійному виконанні комплексних завдань у групах – ланках, необхідності звітувати за виконане завдання одного з членів ланки за весь колектив. Робота певної ланки (бригади) мала здійснюватися в інтересах колективу й суспільних інтересах.
Метод проектів розроблявся в США. З другої половини 20-х – до початку 30-х pp. XX ст. цей проект утілювався в практичну діяльність радянської школи. Суть його полягала в:
• спрямованості на безпосереднє включення учнів в оточуюче життя, суспільній спрямованості, шо мала на меті участь школярів у соціалістичному будівництві;
• дослідницькому підході; зв'язку тем для проектів із програмами Державної наукової ради, розгляді лише тих проектів, які розроблялися для зміни оточуючого середовища або розв'язання тієї чи іншої теоретичної проблеми;
• постановці завдання виховання колективізму, що знайшло відображення в розробці переважно колективних проектів (загальношкільних, групових, бригадних, ланкових);
• розвитку соціалістичного змагання, товариської взаємодопомоги, а не конкуренції.
У знаннях і навичках учнів, які навчалися за такою методикою, було виявлено певні недоліки: безсистемність знань, відсутність послідовності тощо.
З 1928 р. утверджувалася адміністративно-командна система. Разом з тим розпочався процес формування культу особистості Й. Сталіна.
Розвиток національних шкіл за часів українізації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.
