Ректорами Київської братської школи були визначні люди того часу.
Іов Борецький (1615-1618). Народився в с. Вірча, Галичина, навчався в Острозькій, потім у Краківській і Замойській академіях, викладав у Львівській братській школі, був її ректором. З його ім'ям пов'язаний цілий період у просвітницькому русі України. Був гарячим прихильником поширення освіти серед народу. Вважав, що саме від освіти залежить суспільний прогрес. Свою педагогічну, просвітницьку, письменницьку діяльність підпорядкував розв'язанню найголовнішої тогочасної проблеми – пробудження національної свідомості українців, захисту православної церкви й визволення вітчизни від іноземного гніту. З 1619 р. Борецький – настоятель Михайлівського Золотоверхого монастиря, у 1620 р. обраний митрополитом Київським.
Мелетій Смотрщький (1619-1620), у миру Максим Смотрицький. Родом із с. Смотрич (Поділля), син першого ректора Острозької школи (академії) Герасима Смотрицького. Навчався в Острозі й Волинській академії. Слухав лекції в Лейпцизькому, Вітгенберзькому й Нюрнберзькому університетах. Мав ступінь доктора філософії та медицини. Письменник-полеміст, автор знаменитого "Треноса" (1610) та інших творів, один із засновників філологічної науки в Україні, автор "Граматики словенської•" (1619), що була відома у всьому вченому (насамперед слов'янському) світі.
Касіян Сакович (1620-1624), у миру Калліст Сакович. Походив із с. Потеличі на Галичині. Навчався в Краківській та Замойській академіях. Знав багато мов, володів поетичною майстерністю. Відомий Сакович і як автор підручників з філософії для братських шкіл.
Пізніше ректором був, імовірно, білорус із Могильова Спиридон Соболь (1626-1628), потім Хома Євлевич (1628-1632), теж з Могильова, і Тарасій Земка (1632). За основу був узятий статут Львівської братської школи.
Аналіз соціального походження учнів дає можливість зробити висновок, що із самого початку братська школа була загальностановим навчальним закладом. Тут навчалися діти військової старшини, значна кількість дітей малоземельних козаків, діти київських міщан.
Викладали як духовні, так і світські вчителі. З викладачів школи відомі вчителя: інфіми – Яків Мемлевич, граматики – Сава Андрієвич із Могильова, синтаксими – Василь Березецький, "руської школи" (початкового класу) – уставник Федір, родом з Росії.
До програми навчання входили "сім вільних наук", слов'янська, грецька, латинська та польська мови.
Загалом наприкінці XVI й на початку XVII ст. в Україні діяло близько ЗО братських шкіл: у Львові, Києві, Луцьку, Кам'янець- Подільську, Дрогобичі, Рогатині та інших містах.
Заснування школи при Києво-Печерській лаврі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність братських шкіл“ на сторінці 2. Приємного читання.
