Розділ 22. РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

22.1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?

У житті кожної людини, яка у свій час була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж довгих років шкільництва педагог-вихователь найближче стояв біля джерел духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав К.Д. Ушинський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання".

В.О. Сухомлинський також відводив професійним вихователям провідну роль у духовному становленні юної особистості. "Вихователь, — зазначав педагог, — це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства — душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого — багатство народу, його майбутнє, його надія — молоде покоління. Вихователь творить найбільше багатство суспільства — людину".

Тому класними керівниками призначають найбільш досвідчених учителів-вихователів. Як правило, кожен класний керівник вважає за доцільне працювати з одним дитячим колективом упродовж тривалого часу (5—7 років).

22.2. Які функції має виконувати класний керівник?

22.3. Які права має класний керівник?

Крім функціональних обов'язків класний керівник має певні права, як-от:

а) відвідувати уроки вчителів у своєму класі;

б) запрошувати до школи батьків учнів або їх опікунів;

в) виступати з клопотанням перед дирекцією навчально-виховного закладу про заохочення або накладення стягнення на учнів свого класу.

Функції та права класного керівника наведено на рис. 59.

22.4. Які форми роботи класного керівника?

22.5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?

22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?

Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно:

1) від характеру участі школярів у їх застосуванні — на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);

2) від часу проведення — на одномоментні (анкетування, тестування) та довгострокові;

3) від місця проведення — на шкільні (класні та позакласні) і лабораторні;

4) від сутності — на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, шкалування), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі.