Розділ 15. КОЛЕКТИВ І ОСОБИСТІСТЬ

15.1. Що являє собою колектив? Яка його роль у вихованні особистості?

Колектив — це соціально значуща група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення означеної мети та мають органи самоврядування. Отже, для дієвого колективу характерні взаємозалежні ознаки: спільна мета, колективна діяльність, наявність органів самоврядування.

A.C. Макаренко наголошував: "Колектив — це соціальний живий організм, який має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборище"1.

Виховання особистості в колективі є вираженням відповідних закономірностей розвитку суспільства. Лише в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного розвитку особистості. Відокремлення людини від інших людей, від соціального середовища — це соціально-психічний вакуум, який стоїть на заваді розвитку окремої людини та спільноти взагалі.

Українська народна педагогіка акумулювала тисячолітній досвід народу стосовно місця й ролі колективу у вихованні людини. У колективі вона вбачала живильне джерело всебічного

розвитку особистості, передусім соціальну силу, що забезпечує формування її моральних цінностей. У народних прислів'ях зустрічаємо думки, які підтверджують колективістську психологію українців: "Громада — великий чоловік"; "Де дружно, там і хлібно"; "Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться"; "Громада — це рада, як вирішила, так і буде"; "У товаристві лад — усяк тому рад" тощо.

Народна педагогіка, вбачаючи у колективі могутню силу виховного впливу на особистість, зосереджувала увагу на тому, щоб соціальний колектив виступав джерелом всебічного розвитку кожного його члена, був надійним захисником інтересів і прав особистості. Оскільки характерними рисами менталітету українців завжди були гуманізм та демократизм, не допускалось використання колективу як інструмента пригнічення його членів, розпалювання конфліктів між ними. Лише в тоталітарних суспільних утвореннях дбали про організацію колективів і використання їх як інструмента тиску на особистість, пригнічення її "Я", нівелювання тощо. В умовах розвитку демократичного суспільства будь-які колективи мають формуватися та розвиватися на засадах гуманізму й демократизму. Поява тенденцій нехтування принципом виховання особистості в колективі є проявом нігілізму стосовно закономірностей і досвіду нашого народу в царині соціального й психічного розвитку.

15.2, Які є види колективів?

15.3. У чому сутність понять "актив", "органи самоврядування", "лідер"?

Особливості розвитку колективу залежать від таких чинників, як актив, органи самоврядування, лідер.

Актив — це група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляють ініціативу.

Органи самоврядування є уповноваженими колективу на основі демократичних виборів, які допомагають педагогу здійснювати керівні функції, підтримувати зв'язок з уповноваженими інших колективів.

Якщо органи самоврядування обирають, то члени активу са-мовисуваються, самостверджуються.

Лідер — це член колективу, який у важливих ситуаціях здатний помітно впливати на поведінку членів колективу, виявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу.

15.4. У чому проявляється діалектика розвитку колективу?

15.5. Які чинники позитивно впливають на розвиток колективу?

На успішність розвитку і становлення колективу впливає низка таких соціально-педагогічних чинників:

1) глибоке знання вихователями психолого-педагогічних основ теорії та практики формування й розвитку колективу;

2) забезпечення наступності та єдності дій педагогів у роботі з колективом;