Розділ 22. РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

22.7. У чому сутність методу спостереження?

22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?

22.9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?

22.10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?

22.11. У чому сутність тестових методів і шкалування?

22.12. У чому сутність педагогічного консиліуму?

Педагогічний консиліум (від лат. concilium — нарада, засідання) — це нарада, збори вчителів-вихователів з обговорення соціально-психологічних якостей і особливостей поведінки, діяльності вихованців (на основі докладної характеристики класного керівника, інших членів виховного процесу) для більш глибокого вивчення учня та визначення доцільних і ефективних напрямів виховної роботи з ним. На консиліумі розглядають, як правило, складні випадки взаємин між вихованцем і педагогом, викликані потребою перевиховання школяра. В результаті консиліуму має бути схвалена науково обґрунтована педагогічна тактика взаємодії з вихованцем, розрахована на тривалий час з необхідністю внесення певних корективів.

22.13. Що являє собою педагогічний експеримент?

22.14. У чому сутність формуючих методів вивчення учнів?

22.15. За якою програмою слід вивчати учнів і складати характеристику?

Приступаючи до вивчення учнів, потрібно мати та дотримуватися такої програми.

1. Демографічні відомості — прізвище, ім'я, по батькові; день, місяць, рік народження; прізвище, ім'я, по батькові матері та батька, їх професії, місце роботи, посади, які вони обіймають, домашня адреса, телефон.

2. Умови розвитку і виховання в сім'ї — склад сім'ї, матеріально-побутові умови, вплив батьків на виховання дитини, їх психолого-педагогічна культура, ставлення до школи.

3. Рівень фізичного розвитку — стан здоров'я, володіння санітарно-гігієнічними навичками, спортивні інтереси, потреби.

4. Моральні якості — загальний рівень морального розвитку; знання морально-етичних норм і правил; рівень сформованості вмінь і навичок у моральній поведінці, їх співвідношення із загальнолюдськими та національними морально-духовними цінностями; соціально-моральний статус у колективі; рівень і особливості спілкування з молодшими, ровесниками і старшими; рівень сформованості почуттів патріотизму та інтернаціоналізму, національної гідності; рівень правової й екологічної культури, здатності до самооцінювання; особливості прояву дисциплінованості, відповідальності, совісності, соціальної зрілості й активності, милосердя, гуманізму.

5. Розумовий розвиток — загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту, потенційні розумові здібності, інтереси, схильності; ставлення до навчальної діяльності; сформованість мотивів навчання; рівень володіння методами та прийомами самостійної пізнавальної діяльності; успішність, її адекватність розумовим можливостям.

6. Трудове виховання — сформованість ставлення до праці, різних її видів, мотивів трудової діяльності; рівень володіння уміннями і навичками в різних видах праці; соціальні інтереси до праці; загальна культура різних видів праці (фізичної, обслуговуючої, розумової); інтереси та схильності до певних видів професійної діяльності, рівень і стійкість професійної орієнтації.

7. Естетична вихованість — сформованість естетичних почуттів та вмінь, інтереси і схильності в різних видах мистецтва; здатність творити прекрасне в повсякденній діяльності.

8. Психічний розвиток — потреби і рівень сформованості уваги, культури мовлення, відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, уваги, почуттів, волі; особливості прояву характеру; здібності; темперамент.

9. Особливості впливу біологічного і соціального чинників на розвиток особистості учня. Особливі випадки впливу на вихованця, його наслідки.