Розділ 23. ВИХОВНА РОБОТА З ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИМИ ДІТЬМИ

Педагогіка у запитаннях і відповідях


23.1. Яких вихованців відносять до категорії педагогічно занедбаних дітей?


У педагогічному обігу є різні підходи до означення наслідків педагогічного браку в процесі виховання: "важкі" діти, "педагогічно запущені" вихованці, "важковиховувані" учні, "педагогічно занедбані діти". Та це не міняє сутності явища. Будемо вважати, що це синонімічні поняття.

Важковиховуваними називають дітей, які систематично порушують встановлені норми і правила поведінки, з відразою ставляться до навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.

Для важковиховуваних дітей характерні такі особливості поведінки: а) неправильно сформовані потреби — матеріальні потреби переважають над моральними; більшість матеріальних потреб має аморальний характер: для їх задоволення використовують засоби, які не відповідають нормам моралі (паління, вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості; б) в частини цих дітей не розвинені соціально-політичні потреби; в) важкі діти прагнуть до спілкування з подібними собі, перебувають поза зв'язками з постійними учнівськими колективами; г) недостатньо розвинена потреба у пізнанні навколишнього світу; погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності; д) перекручені естетичні потреби; е) не розвинена, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова; є) спостерігається непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях; ж) відсутні чіткі уявлення про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки; з) вкрай обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє цих учнів перспективи розвитку, інтелектуального та морального вдосконалення; и) приховують свою діяльність від батьків, учителів та однокласників.

За ступенем педагогічної занедбаності важких дітей можна поділити на чотири групи:

1) важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Для них характерні негативні моральні якості, такі як нечесність, брехливість, грубощі тощо;

2) педагогічно занедбані діти, які негативно ставляться до навчання Й суспільно корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну та норми моральної поведінки, постійно проявляють негативні моральні риси особистості;

3) підлітки-правопорушники, які перебувають на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійно-технічних училищ;

4) неповнолітні злочинці — педагогічно занедбані підлітки, які вчинили кримінальні злочини й направлені судом до виправно-трудових колоній.


23.2. Які соціально-педагогічні умови спричиняють появу важковиховуваних дітей?



23.3. Які основні принципи, шляхи й засоби перевиховання педагогічно занедбаних дітей?


До педагогічно занедбаних вихованців має бути особлива увага з боку професійних педагогів, батьків і всіх, хто систематично спілкується з такими дітьми.

"Перевиховання" —- як наголошує дослідник М.М. Фіцула, — це спеціальний вид педагогічної діяльності педагогів і учнів, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно значимих корисних рис і властивостей"1. Вихователю доводиться мати справу з підлітками, в яких проявляються лише окремі риси, що суперечать нормам моралі. У таких випадках йдеться не про перевиховання, а про виправлення.

Перевиховання — процес досить складний, тривалий, багатогранний, який має реалізувати певні функції — відновну, компенсаційну, виправну, стимулювальну.

Перевиховання ґрунтується на загальних принципах виховання. Однак у роботі з педагогічно занедбаними дітьми варто акцентувати увагу на принципах, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. Це: 1) зв'язок перевиховання з цікавою продуктивною працею; 2) організація дитячого колективу, який забезпечував би позитивний вплив на вихованця; 3) опора на позитивні якості й позитивний соціальний досвід важковиховуваних дітей; 4) органічне поєднання поваги до вихованців з прийнятою системою вимог; 5) єдність і систематичність педагогічних впливів на вихованців; 6) індивідуальний підхід до вихованця; 7) гуманне ставлення до важковиховуваних у процесі перевиховання виходячи з педагогічного постулату: з одного боку, ці діти "важкі", оскільки їм важко подолати ті чи ті соціальні труднощі, а з другого — значні відхилення важковиховуваних від моральних норм поведінки — це своєрідне моральне захворювання, тому ставлення до таких дітей має бути адекватне; 8) об'єктивне ставлення до важковиховуваних; 9) педагогічний вплив на важковиховуваних дітей необхідно здійснювати в неафективному стані педагога; 10) випереджаюче виховання позитивних якостей у важковиховуваних дітей.

У системі виховання підростаючого покоління важливе місце мають займати попереджувальні заходи, які запобігали б масовій появі важковиховуваних дітей. Варто акцентувати увагу на соціальних передумовах попередження появи "важких" дітей, які мають глобальний характер. До них належать: 1) організація здорового суспільства в соціальному і психічному плані; 2) забезпечення достатньої психолого-педагогічної культури батьків. Ці основи закладаються ще в шкільному віці виходячи з соціальної об'єктивності, що кожна молода людина має бути насамперед відповідальним батьком чи матір'ю, а потім фахівцем певної галузі; 3) створення соціально-педагогічних умов для реалізації та задоволення кожною особистістю своїх інтересів і потреб; 4) подолання в суспільстві рецидивів насильства, жорстокості, обмеження поширення масової культури низької якості; 5) забезпечення високого соціального статусу вчителя в суспільстві.


23.4. Які є етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних "важких" дітей?



23.5. На які загальнопедагогічні чинники варто спиратись у процесі перевиховання педагогічно занедбаних дітей?



В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка у запитаннях і відповідях» автора Кузьмінський Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 23. ВИХОВНА РОБОТА З ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИМИ ДІТЬМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІКИ

  • Розділ 2. УЧИТЕЛЬ І СУСПІЛЬСТВО

  • Розділ З. РОЗВИТОК І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Розділ 4. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 5. СИСТЕМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 6. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ДИДАКТИКИ

  • Розділ 7. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

  • Розділ 8. ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

  • Розділ 9. ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

  • Розділ 10. МЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

  • Розділ 11. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

  • Розділ 12. АНАЛІЗ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

  • Розділ 13. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ

  • Розділ 14. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 15. КОЛЕКТИВ І ОСОБИСТІСТЬ

  • Розділ 16. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 17. РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 18. ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 19. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 20. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 21. ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ

  • Розділ 22. РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

  • Розділ 23. ВИХОВНА РОБОТА З ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИМИ ДІТЬМИ
  • Розділ 24. РОДИННЕ ВИХОВАННЯ

  • Розділ 25. КЕРІВНИЦТВО ЗАГАЛЬНООСВІТНІМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМИ ЗАКЛАДАМИ

  • Розділ 26. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАЦІ

  • СЛОВНИК ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ