Розділ 22. РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

10. Загальні психолого-педагогічні висновки — позитивні якості сформованості особистості з погляду всебічного гармонійного розвитку особистості; недоліки та складності в соціально-психологічному становленні вихованця, їх причини, шляхи й засоби подолання; рекомендації індивідуального підходу і виховних заходів впливу.

22.16. Яким чином доцільно систематизувати результати вивчення учнів?

22.17. Якої програми доцільно дотримуватися при вивченні класного колективу?

Класний керівник, вивчаючи первинний колектив, може скористатися такою програмою.

1. Склад класу — віковий склад; пізнавальний рівень, розвиток учнів; працездатність та успішність учнів.

2. Рівень розвитку колективу — стадія (етап) розвитку дитячого колективу; характерні ознаки розвитку колективу; особливості розвитку активу, його роль у формуванні та зміцненні колективу; діяльність органів самоврядування; напрями й стилі взаємин між активом, органами самоврядування та вихованцями між собою; лідери в колективі, їх вплив на життєдіяльність вихованців; вплив перспективних ліній на розвиток колективу; напрями й форми зв'язку класного колективу із загальношкільним.

3. Рівень морально-духовного розвитку колективу — рівень володіння загальнолюдськими цінностями; особливості прояву почуттів членів колективу; рівень захищеності особистості; сформованість умінь і навичок у моральній поведінці.

4. Рівень фізичного розвитку колективу — загальний стан здоров'я учнів; ставлення дітей до фізичної культури і спорту; потреби у фізичному розвитку.

5. Рівень трудового виховання — ставлення учнів до праці (громадської діяльності); рівень сформованості соціально-психологічної готовності до праці; сформованість умінь і навичок у сфері трудової діяльності; професійна спрямованість учнів.

6. Рівень естетичного виховання — сформованість почуттів прекрасного; інтереси учнів до певних видів мистецтва; потреби учнів у сфері естетичного розвитку.

7. Шляхи та засоби подальшого формування класного колективу, створення сприятливих умов для розвитку особистості в колективі.

22.18. У чому сутність позакласної і позашкільної виховної роботи?

22.19. Які вимоги до організації і проведення класних годин?

22.20. Яке місце в системі виховної роботи класного керівника займають етичні бесіди?

Етична бесіда — форма виховної роботи, спрямована на формування в учнів умінь і навичок у моральній поведінці, оволодіння загально-людськими й національними морально-духовними цінностями.

У реальній дійсності повідомлення і пояснення знань про моральні норми та правила відбуваються постійно: під час навчання, у щоденному житті і діяльності школярів. У сукупності різноманітні джерела — реальна дійсність, перебування дитини в сім'ї, навчальна робота на уроці, зміст освіти, засоби масової інформації та ін. — дають багатий матеріал про зміст загальнолюдської та національної моралі. Однак цей процес має дещо стихійний характер, не повною мірою сприяє сформуванню істинних моральних переконань. У дітей різних вікових груп нерідко під впливом стихійності складаються хибні уявлення про моральні цінності. Тому в процесі навчально-виховної роботи з дітьми шкільного віку потрібно надавати цьому процесу науково обґрунтованої системності, для того щоб сформувати в учнів надійний фундамент моральних цінностей.

На жаль, у школі ще й дотепер немає головної дисципліни — про мораль. Тому класному керівнику доводиться брати на себе функцію навчати моральності, надавши цьому процесу належної системи на весь період навчання учнів у загальноосвітній школі. Важливою формою в цій системі насамперед мають бути бесіди.

В основі бесіди лежить прийом діалогу. У процесі етичних бесід здійснюється узагальнення дитячих спостережень, особистих вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм. Тобто на основі "первинного" матеріалу відбувається поступове сходження до нових моральних якостей.

У системі підготовки і проведення етичних бесід варто дотримуватися таких методичних правил, які передбачають, що:

1. Бесіди проводить класний керівник або вихователь групи продовженого дня.