Розділ 3. Методи педагогічного дослідження

Анкети можуть бути іменними, коли вони підписуються опитуваними, або анонімними. Вибір типу анкети залежить від багатьох факторів, головні з яких полягають у тому, наскільки питання анкети зачіпають особистість опитуваного або можуть впливати на його щирість. У той же час анонімні анкети викликають певні побоювання щодо сумлінності їх заповнення і достовірності наведеної в них інформації. Тому при складанні анкети, так само як і опитувальника, важливо мати на увазі дві обставини: чи спроможні обрані для дослідження особи відповісти на поставлені питання; чи можна передбачити, що вони дадуть щирі відповіді. Слід пам'ятати, що у багатьох випадках щирості відповідей можна досягти анонімним анкетуванням.

Питання в анкеті можуть бути відкритими чи закритими. Відкриті питання вимагають від опитуваного самостійно і довільно складати свої відповіді. Наприклад (з анкети для вчителів): "Якими джерелами інформації ви користуєтеся для підвищення власного професійного рівня?". Зрозуміло, що відповідь на таке питання однозначно передбачити майже неможливо. Те саме питання в закритій формі передбачає вибір відповіді із заздалегідь складеного списку відповідей до цього питання. Ось як він може виглядати:

а) науковою літературою;

б) методичними розробками;

в) публікаціями у фахових періодичних виданнях;

г) вивченням досвіду колег;

д) пошуком інформації в Інтернеті.

Закриті питання анкети дають не таке повне уявлення про досліджуване питання, тому що вони звужують можливості опитуваних, але анкетування з їх допомогою проводиться швидше і їх легше опрацьовувати.

Інколи в разі потреби в одній анкеті поєднують обидва типи питань.

Як уже говорилося, від правильної організації і ретельної підготовки залежить якість інформації, отриманої в результаті усного чи письмового опитування. Існує ряд критеріїв якості інформації, вимог і правил організації і планування опитування.

До критеріїв якості інформації відносяться її надійність і вірогідність.

Надійністю називається ступінь незалежності інформації від впливу випадкових факторів. Для забезпечення надійності інформації необхідно дотримуватись максимально можливої рівності умов збору інформації: місце й обставини опитування, порядок і формулювання питань і відповідей, вплив дослідника на опитуваних.

Для одержання достовірної інформації дослідник повинен забезпечити в опитуваних мотивацію до участі в дослідженні. Необхідно, щоб опитуваний сприйняв потрібну інформацію, правильно зрозумів її, зміг згадати події минулого й адекватно сформулювати обрану ним відповідь.

Якість первинної інформації в значній мірі залежить від якості опитувальника чи анкети, які відіграють роль вимірювального інструменту. Критеріями оцінки якості інструментів виміру є їхня стійкість і обгрунтованість. Стійкість - це ступінь відтворення результатів опитування тих самих осіб при повторному застосуванні опитувальника в попередніх умовах.

У зв'язку з проведенням усного чи письмового опитування важливого значення набуває питання про те, скільки опитуваних повинно бути охоплено дослідженням. Однозначну відповідь на таке питання дати важко. Це залежить від багатьох обставин: від характеру і складності обраних для дослідження явищ, від ступеня варіювання результатів спостереження, відносних помилок, від рівня вірогідності досліджуваного явища. Досвід засвідчує, що у педагогічному дослідженні усним чи письмовим анкетуванням повинно бути охоплено не менше 100 осіб. Це дає можливість опрацювати результати анкетування статистично і зробити достовірні висновки про досліджуване питання.

Методи усного і письмового опитування можуть застосовуватись як один із основних способів отримання необхідної для дослідника інформації, так носити і допоміжний характер.

3.5. Тести успішності і контрольні роботи

Як показує досвід, дослідники часто помиляються при перевірці результатів дослідної роботи. Саме результати перевірки можуть істотно викривляти результати дослідження. Причина цього - відсутність вимірювального засобу для точної і об'єктивної оцінки успішності

При перевірці результатів педагогічного дослідження в основному застосовують різноманітні письмові контрольні роботи і тести успішності (якості знань). Однак нерідко дуже мало уваги звертають на методику їх складання. Тести успішності і контрольні роботи звичайно складають інтуїтивно; часто питання, що задаються, виявляються випадковими, з їх допомогою не вдається з'ясувати необхідного.

При контрольній роботі учень повинен у вільній формі та власному баченні дати відповідь на будь-яке питання або вирішити будь-яку задачу (задачі).