Активи банку — накопичені протягом діяльності банку ресурси, які в майбутньому приносять економічну вигоду і приводять до припливу грошових коштів у банківську установу.
Активні операції банку — фінансові операції з розміщення коштів із метою отримання доходу.
Акціонерний банк — банк, статутний капітал якого сформовано шляхом емісії та продажу певної кількості акцій. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного банку, мінімальний розмір якого встановлюється законодавством України.
Акціонерний капітал банку — основний грошовий капітал банку, створеного у вигляді акціонерного товариства. Формується первісно шляхом випуску та розміщення акцій. У складі акціонерного капіталу розрізняють статутний капітал (визначається статутом акціонерного товариства), підписний (мобілізований шляхом реалізації акцій), сплачений (фактично внесений за реалізацію акцій).
Аналіз банківської діяльності — комплексне вивчення сукупності показників роботи банку з метою оцінки її ефективності й надійності, виявлення позитивних і негативних тенденцій та факторів, урахування їх під час розробки планів та управлінських рішень. Здійснюється методами порівняння, групування, узагальнення, коефіцієнтним, графічним та іншими методами і засобами дослідження.
Аудит банку — визначення стану банку на основі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків та збитків, аналізу стану обліку, відповідність обліку та дій банку вимогам чинного законодавства, дотримання рівності прав акціонерів (учасників) за розподілу дивідендів, голосування, надання прав на придбання нових акцій тощо та підготовка висновків для надання інформації керівництву, акціонерам (учасникам) банку та іншим користувачам.
Аудиторський висновок — офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Афілінована особа банку — особа, яка обіймає в банку вищу посаду, має впливову позицію: керівники, засновники, а також акціонери, котрі як інвестори здатні безпосередньо впливати на прийняття управлінських рішень, визначення політики банку. До афілійованих осіб відносять тих, хто володіє більш як 10 % капіталу банку. Від пов'язаної особи (інсайдера) відрізняються безпосередньою причетністю до діяльності компанії, а не через інші неформальні (родинні, дружні тощо) зв'язки чи впливове становище в інших організаціях, установах.
Банк — особлива грошово-кредитна установа, економічна інституція, яка діє на фінансовому ринку, акумулює тимчасово вільні грошові кошти і заощадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, операції з векселями, іноземною валютою, золотом, коштовним камінням, випускає в обіг (емітує) гроші та цінні папери, надає різноманітні послуги фінансово-економічного характеру, виконує інші функції.
Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 %.
Банк, що реорганізовується, — банк, який внаслідок реорганізації передає свої майнові права і зобов'язання банку правонаступнику (банкам правонаступникам) за передаточним або роздільним актом (балансом) і припиняє свою діяльність як юридична особа.
Банківська асоціація — об'єднання банків, інших установ та організацій, пов'язаних з функціонуванням кредитно-грошової системи. Мета і завдання банківської асоціації — захист прав та професійних інтересів своїх членів, об'єднання і координація дій та зусиль, сприяння створенню і вдосконаленню правової бази банківської сфери, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, представництво у державних і громадських організаціях, уніфікація правил банківських операцій, інших норм і вимог, інформаційно-видавнича діяльність тощо.
Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Банківська корпорація — юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.
Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України відповідно до законодавства України, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.
Банківська холдингова група — банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку.
Банківське регулювання — одна з функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення
банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.
Банківський капітал — 1) різновид капіталу, капітал-вартість, який вкладається в банківське підприємство і в процесі функціонування, через торгово-промисловий капітал, приносить його власникам (банкірам, акціонерам, вкладникам) прибуток; 2) сукупність різних видів грошових капіталів, коштів, які використовує банк у вигляді банківських ресурсів для забезпечення своєї діяльності, здійснення різноманітних банківських операцій та одержання прибутку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківський нагляд» автора Сидоренко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК“ на сторінці 1. Приємного читання.