Розділ «ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК»

Кооперативний банк — банк, який створюється за галузевим чи територіальним принципом і діє на засадах кооперації, призначається для пільгового кредитування та пріоритетного банківського обслуговування передусім своїх засновників, а також надання послуг іншим клієнтам. Кооперативний банк перебуває у колективній власності своїх учасників. Ресурси кооперативного банку формуються шляхом внесення паїв.

Кредитор банку — юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Легалізація (відмивання) доходів — учинення дій, визначених законодавством України, з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження таких доходів.

Ліквідатор — юридична або фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів у встановленому законодавством порядку.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку банк очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційна комісія — спеціальна комісія, створена для здійснення процедури ліквідації банку-боржника, визнаного арбітражним судом банкрутом. Очолює ліквідаційну комісію призначений судом ліквідатор. Членів комісії на клопотання ліквідатора, яке він узгоджує з комітетом кредиторів, також призначає арбітражний суд. До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, а у разі необхідності — представники державних органів, органів місцевого самоврядування.

Ліквідаційна маса — усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені у процесі ліквідації.

Ліквідаційний баланс банку — бухгалтерський баланс, що відображає загальний результат діяльності банку за підсумками роботи щодо його ліквідації за період з початку року до дати ліквідації банку, тобто дати виключення банку з реєстру. Ліквідаційний баланс банку складається ліквідаційною комісією, що призначається для проведення роботи з ліквідації банку. Ліквідація банку вважається завершеною, коли всі активи реалізовано, всі вимоги кредиторів задоволено.

Ліквідація банку — процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до законодавства України.

Ліквідні активи банку — кошти, цінні папери, матеріальні цінності та інші ресурси банку, які можуть бути швидко та з мінімальними витратами перетворені на реальні грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі.

Ліквідність банку — здатність банку вчасно і повністю виконувати свої поточні зобов'язання, задовольняти вимоги вкладників та попит позичальників. Ліквідність банку визначається збалансуванням активів і пасивів балансу банку, ступенем відповідності строків розміщених активів і залучених банком пасивів.

Ліцензійні умови — установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання під час провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензія — строковий документ, який дозволяє його власникові здійснювати певний вид підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Ліцензування банків — надання банкам, зареєстрованим у Національному банку України, дозволу на здійснення окремих або всіх банківських операцій, якщо умови діяльності банків відповідають чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України і не загрожують інтересам їх клієнтів.

Мораторій — зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Небанківська фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до законодавства не є банком, надає одну або декілька фінансових послуг та яку внесено до відповідного державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому законодавством.

Неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів у зв'язку з відсутністю коштів або зменшенням розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку.

Нормативно-правові акти Національного банку України — нормативно-правові акти, що видаються Національним банком України у межах його повноважень на виконання законодавства України.

Облікова ставка Національного банку України — виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу за ними й утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка — найнижча серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.

Обов'язковий фінансовий моніторинг — сукупність заходів спеціально вповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, спрямованих на аналіз інформації щодо фінансових операцій, яка на дається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.