Розділ 4. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВ

4.1. Застосування концепції ризику в процесі банківського нагляду.

4.2. Підходи до оцінки ризиків згідно з Базельськими угодами про капітал.

4.3. Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за рейтинговою системою CAMELS.

4.4. Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за "Системою оцінки ризиків".

4.5. Вимірювання і оцінка фінансових ризиків за "Системою оцінки ризиків".

4.6. Вимірювання та оцінка нефінансових ризиків за "Системою оцінки ризиків".

4.7. Принципи корпоративного управління та ризик-менеджменту в банках.

4.8. Оцінка систем управління ризиками банківської діяльності.

4.1. Застосування концепції ризику в процесі банківського нагляду

4.2. Підходи до оцінки ризиків згідно з Базельськими угодами про капітал

Базельська угода про капітал II містить методологію розрахунку мінімально необхідної величини капіталу для трьох ризиків: кредитного, ринкового та операційного. Втім, більшість наведених у Базельській угоді про капітал II методик розраховані на країни з розвинутою ринковою економікою. На жаль, Україна поки що не має технічної можливості застосувати деякі з запропонованих підходів за браком відповідних даних за багаторічний період (для кредитного та операційного ризиків) або елементів ринкової інфраструктури (для кредитного та ринкового ризиків). Саме для таких випадків Базельським комітетом розроблено кілька альтернативних варіантів кількісної оцінки кожного з ризиків.

Розрахунок капіталу під кредитний ризик.

Розрахунок капіталу під ринковий ризик.

Методологію обчислення мінімально необхідної суми капіталу на покриття ринкового ризику викладено в Поправці до Угоди про капітал на врахування ринкових ризиків, прийнятій у 1996 р.

Загальна мінімальна вимога до капіталу банків є сумою вимог до капіталу на покриття кредитного ризику мінус боргові та пайові цінні папери в торговельній книзі плюс вимоги до капіталу на покриття ринкових ризиків. Вимогу до капіталу на покриття ринкових ризиків можна оцінити трьома альтернативними способами у вигляді: арифметичної суми всіх вимог до капіталу на покриття компонент ринкового ризику, визначених за стандартизованим методом; оцінки величини ризику з використання підходу моделювання; комбінації наведених вище способів оцінки. Для банківської системи України найприйнятнішим є перший спосіб, який ґрунтується на використанні стандартизованого методу.

У межах загального поняття "ринковий ризик" виокремлюють чотири компоненти: процентний ризик торговельної книги; пайовий ризик торговельної книги; валютний ризик; товарний ризик.

Згідно з термінологією Базельського комітету торговельна книга — це "позиції у фінансових інструментах і товарах, які утримуються або з метою торгівлі, або з метою хеджування інших елементів торговельної книги". Усі позиції, що не відносяться до торговельної книги, автоматично вважаються такими, що відносяться до банківської книги. Разом торговельна та банківська книги становлять позицію банку щодо фінансового інструменту або товару. Отже, для двох перших компонент — процентного та пайового ризиків — носіями ризику є не всі позиції банку, а лише їх частина. Банківські книги для цих компонент не мають покриватися капіталом. Натомість усі ризики, що виникають від операцій з валютою і товарами, в тому числі з похідними інструментами на базові активи цих категорій, незалежно від того, в якій книзі знаходяться відповідні позиції, мають покриватися капіталом банку.

Процентний ризик торговельної книги. Носіями процентного ризику торговельної книги є процентні боргові цінні папери та похідні інструменти процентної ставки — свопи. Ризиком вважається можливість того, що такі папери й похідні інструменти втратять частину своєї вартості і відтак спричинять збиток для банку. Процентні боргові цінні папери можуть втратити вартість або унаслідок ризику емітента, або через ризик зміни процентної ставки, або внаслідок обох ризиків одночасно. Оскільки ризик емітента є виявом кредитного ризику, він оцінюється в межах оцінки кредитного ризику. Натомість ризик зміни процентної ставки вважається одним із виявів ринкового ризику, що підлягає оцінюванню.

Згідно з підходом Базельського комітету процентний ризик торговельної книги за стандартизованим методом оцінки поділяється на спеціальний та загальний (рис. 4.4).