Розділ «Тема 4 Конституційні основи державного ладу України»

Конституційні основи державного ладу України

Основною складовою конституційного ладу є державний лад, який являє собою організацію (будівництво) і діяльність держави.

Конституційним, офіційним, легітимним вважається той державний лад, який передбачений і закріплений конституцією та реально існує. Він, як правило, найповніше визначається конституцією держави та найчастіше гарантується нею. Він є одним із найскладніших конституційних інститутів і несе найбільше суспільне навантаження.

Державний лад України за змістом і формами є багатогранним явищем, яке охоплює структурні (організаційні) й функціональні основи держави, насамперед політичну, економічну, соціальну, культурну та ін. Кожну з основ державного ладу утворюють відповідні механізм і функція держави.

Нинішній державний лад України має чимало особливостей:

Українська держава й державний лад України мають у багатьох відношеннях перехідний і змішаний характер, перебувають у стадії становлення;

державний лад України утверджує в Україні національну державу;

Українська держава, як свідчить процес державотворення в Україні, утверджується як європейська держава, якій притаманні істотні риси більшості європейських країн і країн світу;

Україна з моменту проголошення незалежності виступає як важливий міжнародний фактор, що впливає на інші держави й міжнародні організації та зазнає значного впливу з їх боку.

Конституція кожної країни визначає, регулює, закріплює та охороняє насамперед основи державного ладу, його основні засади. Ці основи є системою передбачених і закріплених конституцією основних принципів організації (будівництва) і діяльності держави та її основних інститутів і органів державної влади, основних функцій держави, інших елементів (атрибутів) держави.

Основні принципи державного ладу визначають суть держави, її тип, місце й роль у суспільстві.

За Конституцією України (статті 1, 2, 5) основними принципами державного ладу є:

суверенність та незалежність держави;

демократизм держави;

соціальність держави;

принцип правової держави;

унітарність (єдність, соборність) держави;

республіканська форма правління.

Суверенність держави означає її самостійність і незалежність від інших держав у здійсненні своїх функцій як у її межах, так і в зносинах з іншими державами.