Розділ «Тема 4 Конституційні основи державного ладу України»

За Конституцією України, на державному рівні законодавчу владу здійснює Верховна Рада України (стаття 75); виконавчу — Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації (статті 113, 118, 136); судову — Конституційний Суд України, Верховний Суд України, обласні, районні, міські, спеціалізовані суди (статті 124, 147).

Принцип поділу влади реалізується та конкретизується іншими нормами Конституції України, які визначають статус і повноваження Президента України (розділ V), Верховної Ради України (розділ IV), Кабінету Міністрів України (розділ VI) та судів України (розділ VIII, XII). їх зміст засвідчує, що принцип поділу влади передбачає конструктивну взаємодію її гілок.

Треба зауважити, що принцип поділу влади ще тільки проголошено Конституцією України. Глибока, виважена теорія поділу влади в Україні поки що відсутня і її ще належить створити.

До системи політико-правових цінностей, вироблених людством упродовж століть, належить чимало принципів і вимог щодо оптимальної організації державної влади, здатної забезпечувати ефективне керівництво країною як у центрі, так і на місцях.

Характер державного ладу відображається також у функціях (діяльності) держави. Тому Конституція, визначаючи державний лад, закріплює поряд із механізмом держави також її основні функції. Основні функції Української держави закріплені майже в усіх розділах Конституції, але найповніше вони викладені в розділі I. Функції держави відображають, у першу чергу, основні напрями й види її діяльності. Оскільки основними об’єктами діяльності держави є сфери її діяльності (політична, економічна, соціальна, культурна, екологічна, зовнішня), то відповідно до них розрізняють такі функції держави:

політичну (статті 1, 5, 6, 15, 36, 39, 85, 102, 116 та ін.);

економічну (статті 13, 14, 41, 42 та ін.);

соціальну (статті 1, 3, 13, 24, 43, 46, 47, 49 та ін.);

культурно-духовну (статті 10–12, 53, 54 та ін.);

екологічну (статті 16, 50 та ін.);

зовнішню (статті 17, 18 та ін.).

Ці функції умовно називають об’єктними.

За способами діяльності держави розрізняють такі її функції:

законодавчу;

виконавчу;

судову.

Умовно ці функції називають владними (організаційними, технологічними чи процесуальними).