Розділ «Тема 4 Конституційні основи державного ладу України»

забезпечує послідовне здійснення принципу народовладдя (через демократичну виборчу систему);

має розвинену систему прав і свобод людини та громадянина;

діє за принципом розподілу влад із залученням демократичного механізму зняття суперечностей між окремими гілками державної влади;

гарантує та забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування тощо.

Проголошення України соціальною державою означає її орієнтацію й діяльність щодо здійснення широкомасштабної та ефективної соціальної політики, спрямованої на реальне забезпечення прав людини та громадянина, охорони праці та здоров’я людей, встановлення гарантованого мінімального розміру оплати праці, надання державної підтримки сім’ї, материнству, батьківству, дитинству, інвалідам і людям похилого віку, розвиток системи соціальних служб, встановлення державних пенсій і допомог.

Соціальна держава:

визнає людину як найвищу соціальну цінність;

правовими методами забезпечує здійснення принципу соціальної справедливості;

підтримує розвиток соціальної активності населення;

здійснює соціально орієнтовану політику: разом із захистом соціально слабкої частини населення всіляко сприяє розвитку не забороненої законом соціальної активності членів суспільства, у тому числі підприємницької діяльності;

закріплює в чинному законодавстві ефективну систему державних соціальних служб, які повинні на практиці здійснювати соціальний захист населення, і надає цим службам статус пріоритетних у складі державного апарату тощо.

Правовою називають державу, в якій забезпечене верховенство права, а діяльність держави, її органів і посадових осіб реалізується на основі й у межах, визначених правом; в якій не тільки особа відповідає перед державою за всі свої дії, але й держава несе реальну відповідальність перед особою за свою діяльність та її наслідки.

Правова держава:

закріплює в Конституції принцип верховенства права;

на конституційному рівні забезпечує обов’язковість створення ефективного механізму практичного захисту прав і свобод людини та громадянина;

забезпечує реалізацію в державі всіх прав і свобод людини та громадянина, що закріплені в міжнародних актах, ратифікованих нею, тощо.

Принцип унітарності нашої держави означає її єдність, соборність у політичному, економічному, соціальному, культурному (духовному) та інших відношеннях. Вузловим моментом єдності держави є її територіальна єдність.

Перед кожною державою на початку її становлення або на історичних зламах стоїть проблема вибору форми держави. У теорії конституційного права — це спосіб організації вищих органів держави, територіальний устрій державної влади та методи її здійснення. Форма держави складається з трьох елементів: форми державного устрою, форми правління та політичного режиму.

Форма державного устрою в науці конституційного права — це спосіб територіальної організації держави чи держав, які утворюють союз. Розрізняють дві форми державного устрою: федерацію та унітарну державу. Стосовно країн із багатонаціональним складом населення іноді використовується термін «форма національно-державного устрою».

Під формою правління розуміють організацію верховної державної влади, особливо її вищих і центральних органів, структуру, компетенцію, порядок утворення цих органів, тривалість їх повноважень, їх взаємовідносини з населенням, сутність участі останнього в їх формуванні. Форма правління є провідним елементом у формі держави. Форми правління розрізняють залежно від того, чи здійснюється верховна влада однією особою за спадкоємністю чи належить виборному органу. У зв’язку з цим виокремлюють монархічну та республіканську форми правління.