Розділ «МОДУЛЬ III. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ, АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ ТА ВНУТРІШНІЙ АУДИТ»

ТЕМА 8. АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ ТА ІНШІ ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ

1. Заключний етап перевірки, його суть і зміст

З Теми 5 Модуля І пригадаємо, що процес аудиту складається з трьох стадій, остання з яких — заключна, на якій відбувається узагальнення і реалізація результатів аудиту. На цій стадії необхідно: - згрупувати виявлені недоліки;

- скласти накопичувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки;

- узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському звіті;

- обговорити результати аудиту з найвищим управлінським персоналом клієнта;

- розробити проект профілактичних та попереджувальних дій;

- прийняти рішення за результатами аудиту та здійснити контроль за їх виконанням (але необхідно пам'ятати, що ці останні дії виконуються не аудитором, а тільки з боку найвищого управлінського персоналу клієнта).

Ця стадія дуже важлива, оскільки метою аудиторської перевірки є висловлення думки аудитора щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності клієнтом.

Цілями аудиту по його завершенню є :

- сформулювати думку про фінансові звіти на основі отриманих аудиторських доказів;

- чітко висловити таку думку в письмовому звіті, який описує підставу для висловлення такої думки.

Після проведення всіх аудиторських процедур відповідно до загального плану та програм (розширених планів) аудиту за конкретними об'єктами, старший аудитор групи (керівник аудиторської фірми) повинен перевірити якість виконаних процедур та зібраних аудиторських доказів на основі звітів аудиторів-виконавців за окремими об'єктами відповідно до виданих завдань. По завершенні аудиту необхідно оцінити результати перевірки в цілому та з'ясувати ще до надання аудиторського звіту, чи всі докази зібрано, а також виявити можливі невідповідності за матеріалами перевірки.

У випадку наявності певних нерозглянутих фактів, які не знайшли відображення в робочих документах аудитора, керівникові аудиторської фірми (старшому аудиторові) необхідно вимагати окремі пояснення від аудиторів-виконавців, асистентів і спеціалістів. Тільки після цього аудитор може висловити відповідну думку про фінансову звітність підприємства відповідно до концептуальної основи.

Аудиторська думка обов'язково відображається письмово саме в аудиторському звіті (звіті аудитора) — до редакції МСА 2010 року цей документ мав назву "аудиторський висновок".

Аудитор повинен сформулювати думку щодо того, чи фінансова звітність складена у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності. Для того, щоб сформулювати таку думку, аудитор повинен визначити, чи отримав він обґрунтовану впевненість щодо відсутності у фінансовій звітності в цілому суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки.

Порядку складання звіту та висловлення думки аудитора про стан фінансової звітності присвячена щонайменше підгрупа з 5-ти МСА, які мають номери з 700 по 799 під загальною назвою "Аудиторські висновки та звітність" [13], а саме:

- МСА 700 "Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності";

- МСА 705 "Модифікації думки у звіті незалежного аудитора";