Розділ «ТЕМА 11. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі»

Однією з галузей економіки кожної країни є сільськогосподарське виробництво. В ринковій економіці воно здійснюється на товарно-грошових засадах. Тому підприємницька діяльність у цій галузі спирається на принципи, загальні для всієї економіки. Однак сільське господарство має такі особливості, що суттєво впливають на підприємництво та надають йому особливих ознак. Розглянемо їх.

11.1. Аграрні відносини та їх особливості

11.2. Рентні відносини і форми земельної ренти. Ціна землі

Важливою складовою аграрних відносин є рентні відносини. їх виникнення і функціонування насамперед пов'язано із специфікою землеволодіння і землекористування, В сільськогосподарському виробництві основним фактором виробництва є земля. Вона, як ми з'ясували, має суттєві відмінності порівняно з іншими факторами. Земля обмежена в розмірі, а отже, її пропозиція нееластична, бо можливостей довільно збільшити її розмір немає. Крім того, різні земельні ділянки суттєво відрізняються за якістю, що проявляється в їх різній родючості. При цьому розрізняють природну і штучну, або економічну родючість. Природною є родючість, зумовлена природними факторами. Так, піщані землі мають нижчу родючість, ніж чорноземи. Економічною є родючість, створена впливом людини на землю шляхом внесення добрив, використання досконалої техніки і технології, урожайніших сортів рослин і продуктивніших пород тварин.

Ці особливості позначаються на результативності сільськогосподарського виробництва. При однакових затратах економічних ресурсів на різних за якістю земельних ділянках обсяг отриманої продукції буде неоднаковий: на ділянках з кращими природними умовами буде одержано додаткову продукцію, реалізація якої приносить суб'єкту, що господарює на цих землях, додатковий дохід. На відміну від інших галузей виробництва, такий дохід у сільськогосподарському виробництві має постійний характер, бо довільно відтворити ділянки кращої якості практично неможливо. Виникає монополія виробника на виробництво на таких ділянках, яка і дозволяє йому постійно отримувати додатковий дохід.

Отже, специфіка сільськогосподарського виробництва зумовлює одержання певними виробниками додаткового доходу, який має постійний характер, на відміну від такого доходу в інших галузях економіки. Тому з приводу виробництва та присвоєння додаткового доходу виникають відносини, які називаються рентними відносинами, а додатковий дохід набуває форми земельної ренти. Рентні відносини виникають між власниками землі і землекористувачами з приводу виробництва і присвоєння додаткового доходу. Оскільки причиною, що його зумовлює, є земля, то її власник і присвоює додатковий

Схема 11.4. Форми земельної ренти

дохід. Отже, земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності.

Земельна рента виникла давно. Вона існувала в рабовласницькому і феодальному суспільстві. З переходом до товарної форми організації виробництва рента набула виду, в якому вона існує в сучасних умовах. Розрізняють декілька форм земельної ренти (див. схему 11.4).

Диференціальна рента

Диференціальна рента І

Пов'язана з природними факторами, що зумовлюють різну якість земельних ділянок. До них належать природна родючість землі або місцезнаходження земельних ділянок щодо ринків збуту. У першому випадку природна родючість землі зумовлює отримання додаткового доходу на кращих земельних ділянках. Коли земельні ділянки однакової родючості знаходяться на різній відстані від ринку збуту продукції, тоді ціна визначається умовами ділянки, що є найвіддаленішою від ринку збуту, бо середні витрати виробництва тут будуть вищими від витрат на інших ділянках за рахунок більших транспортних витрат. Тому на ділянках, що знаходяться ближче до ринків, за рахунок цього фактора отримується надприбуток, що виступає у формі диференціальної ренти І.

Диференціальна рента II