Ніколи ще в мене не було такого веселого Нового року.
На шкільному вечорі я танцювала, мов божевільна. А раніше майже зовсім не танцювала — мені здавалося, що я незграбна, та й узагалі, що люди подумають… ще засміють. А хоровод водити навколо ялинки — хіба можна, ми ж не маленькі!
Тепер я сама водила хоровод, і, що дивно, однокласники, які спочатку соромилися, теж потроху починали зі мною веселитися. Як ми кружляли навколо ялинки, як реготали! Чекали чудес, і чудо сталося: біологічка, яка сумовито сиділа в куточку і стежила за порядком, раптом підвелася, відклала сумку і теж стала в хоровод, якраз між мною і Максом Овчиніним із паралельного класу! Оце так!
Мамі й вітчиму я склеїла Дідів Морозів із кольорового картону, а Петрикові й Дмитрикові намалювала настільну гру з печерами, чудовиськами й заплутаними правилами. Думала, вони подивляться й облишать, але ні — захопилися, грали, навіть билися іноді через те, що Петрик шахраював. Я чула їхні розмови: «Сюди не можна, тут же хватавці! Он їх скільки, ціла купа!» — «А в мене є два посохи, що мені твої хватавці!»
Новорічну ніч ми зустріли як гарна родина — усі разом, за столом. Мама поставила моїх Дідів Морозів на найвиднішу полицю, постійно поправляла волосся й говорила, і сміялася, і обіймала вітчима за плечі, і виглядала щасливою.
Канікули пролетіли вмить, почалася третя чверть. Якось на перерві до мене підійшов Овчинін із сьомого «А» (він у них найвищий; фізкультурник хотів навіть зарахувати його в баскетбольну команду).
— Лапіна… Що це з тобою?
— А що зі мною?
— Ти ніби, це… виросла.
А я справді виросла на п’ять сантиметрів і дуже цим пишалася.
— Ну так, — сказала я недбало. — Не тільки ж тобі рости, правда?
Він почервонів.
— Я в іншому значенні. Слухай… Може, в зоопарк сходимо?
Я привітно усміхнулася.
— Ну давай. Якщо хочеш. Що, слонів давно не бачив?
На щастя, задзеленчав дзвоник, і Овчинін утік, записавши на долоні мій номер телефону.
А на другій перерві підпливла Зайцева, волочачи за собою, як свиту, Лозову й Хворостенко.
— А що це тут за малеча, що, дитячий садок на ремонт зачинили?
Здається, всі, хто був у коридорі, облишили свої справи й втупилися в нас.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Епілог“ на сторінці 1. Приємного читання.