TextBook Тут я відчуваю себе сильною. Ось тільки з несправедливістю нічого не можу вдіяти. Як зараз. Ну що мені, зі шкіри випнутись? На аркані я, чи що, матір притягну?
А що скаже мама, я знаю наперед. «Ти знаєш, скільки треба грошей заробити, щоб нормально жити сім’ї з трьома дітьми? Ти знаєш, що я кручуся, як білка? У мене нема часу на збори, ти досить доросла, щоб сама відповідати за навчання!»
І чому я не розбилася, коли стрибнула зі скелі? Оберон би мене поховав із почестями…
Я зітхнула. Спогади про Королівство були й радісні, і сумні. Сльози лилися самі собою. Як там було добре…
* * *Настала п’ятниця. Класна була люта, мов собака, із самого ранку.
— Ви попередили батьків? Тридцять учнів у списку — щоб тридцять було на зборах!
Вона завжди так каже.
Закінчився шостий урок. Нетерплячі батьки вже чекали в коридорі. Тут же посунули в клас — розпитувати про дорогеньких діток, демонструвати всім своїм виглядом, які вони до дитячої долі небайдужі. Але чому я на них серджуся?
Так не можна. Ніхто не винен у моїх бідах. Та й не біда це, так, дрібні неприємності.
Учора я все-таки вибила з мами обіцянку, що вона, можливо, хоча навряд, звичайно, але, може, все-таки прийде.
— Лапіна! Мати буде?
— Обіцяла, — збрехала я.
— Ну то сиди за партою і не смій іти, поки вона не з’явиться!
Клас наповнювався. Школярів ставало все менше, батьків — усе більше. Тати — їх було всього п’ятеро — урочисто тримали шапки на колінах. Матері сміялися, теревенили, пошепки пліткували. Прийшло три чи чотири бабусі і навіть один дідусь; ще трохи, і я залишуся в класі єдиною школяркою…
— Лапіна! Усі зібралися. Ми чекаємо тільки твоїх батьків! Де вони? Встань!
Я встала.
— Ось тут, перед батьками однокласників, скажи, де твоя мати. Де твій батько? Чому вони знову не з’явилися?
Усі принишкли і зацікавлено дивилися на мене. І я відчула, як колишня Ліна, яка ніколи не бувала в Королівстві, зацькована й сердита, повертається.
Усе повертається і стає таким, як було. Сірим. Безнадійним. Навіки несправедливим.
Два з гаком десятки дорослих мовчки втупилися в мене. Було тихо-тихо…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Епілог“ на сторінці 3. Приємного читання.