Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

Менеджмент підприємства


Загальна характеристика основних рішень по управлінню в доринкову епоху та їх результативність


Протягом кількох десятиріч до 1985 року здійснювались чисельні спроби покращити якісні показники функціонування народного господарства. Деякі з цих спроб були викликані добрими спонуканнями, інші - порадами та рекомендаціями вождів. При цьому, на жаль, дуже мало і рідко керувались здоровим глуздом та економічною доцільністю. Наочно таке експериментування над народним господарством та його ефективність можна проілюструвати динамікою національного доходу СРСР (СНД), обчисленого в процентах від його рівня в США (див. рисунок 1.1.). З рисунка 1.1 видно, що за період 1950-1959 рр. цей показник невпинно ріс і практично подвоївся. Вказаний період відзначався демократизацією життя в країні внаслідок засудження культу особи Сталіна, відносно високим рівнем індивідуального підсобного господарства робітників та колгоспників, зниженням податкового пресу в аграрному секторі: до цього часу податки стягували з кожного дерева, з кожної курки, і тому індивідуальне садівництво та тваринницький сектор були в занепаді. У промисловості в 1957 р. були ліквідовані галузеві міністерства і почали свою діяльність раднаргоспи. Скорочення чисельності війська та перепланування частки військових витрат на житло, призвело до значного зростання будівництва квартир та вирішення житлової проблеми. Так, чисельність квартир на 10000 жителів зросла з 6,5 в 1954 році до 10,8 у 1957 та до 12,8 у 1961 році.

Така динаміка зростання національного доходу спричинила появу у керівника держави того часу М.С.Хрущова нічим необґрунтованої точки зору, що високі темпи економічного зростання збережуться на десятиріччя вперед. І в результаті екстраполяції динаміки національного доходу одержали, що за рівнем національного доходу ми перевершили б США в 1980 р. Відповідно до "теорії" це означало б вступ до комунізму (досягнення найвищого в світі рівня розвитку). На цій основі ХХП з'їзд КПРС (1962 р.) приймає програму побудови комунізму. Починається перебудова народного господарства і людини, яка відповідала б "моральному кодексу будівника комунізму". Вона повинна була відмовитися від приватновласницької психології на користь колективізму. Організаційно це проявилося в збільшенні розмірів колгоспів і перетворення частини їх в радгоспи, які краще узгоджувалися з тогочасним уявленням про загальнодержавну власність. Обмежується і скорочується індивідуальне підсобне господарство. Так, в 1963 році в індивідуальному господарстві населення налічувалось менше, ніж у 1958 році, великої рогатої худоби на 14%, посівних площ - на 10%.

Національний дохід СРСР (СНД) в процентах від його рівня в США (1): прогноз змін показників відповідно до рішень XXVI (2) та XXVII (3) з

Рисунок 1.1. Національний дохід СРСР (СНД) в процентах від його рівня в США (1): прогноз змін показників відповідно до рішень XXVI (2) та XXVII (3) з'їздів КПРС

Внаслідок цього, фізичний об'єм реалізації продуктів на міських ринках зменшився за 5 років приблизно на 18%. За 1953—1963 рр. кількість колгоспів зменшилась майже в 2,4 рази, а кількість радгоспів зросла в 1,9 разів.

Як наслідок такої політики, з червня 1962 року були "тимчасово" підвищені на 30% роздрібні ціни на м'ясо та м'ясні продукти і на 25% на тваринне масло.

Економічна політика 1958-1964 рр. була згодом найменована "волюнтарською" (що відповідало дійсності). І Хрущов, у жовтні 1964 року був усунений Брежнєвим. В 1965 році розформовуюся раднаргоспи і реставруються галузеві міністерства. У цьому ж році починається чергова економічна реформа. Основним показником діяльності підприємств стає прибуток. З 1965 року визнається можливість морального зносу основних засобів виробництва і при соціалістичній системі господарювання. Виникли такі поняття, як фонди економічного стимулювання (матеріального заохочування, розвитку виробництва та соціального розвитку), плата за виробничі фонди.

Підприємства стали працювати за "новою системою планування та економічного стимулювання". Вже у 1970 році таким чином працювали більше 83% промислових підприємств. Потім з'явилась нова ідея створення науково-виробничих та державних виробничих об'єднань. Якщо у 1979 році в народному господарстві діяло всього 600 виробничих об'єднань, то в 1983 році - 4259.

В цей період особливо наполегливо втілюється в життя вказівка засновника радянської держави про необхідність концентрації виробництва на найбільших підприємствах. У результаті, питома вага підприємств з чисельністю робітників до 100 чоловік, в загальній їх чисельності, зменшилася з 43,6% в 1960 р. до 27,2% в 1983 р. Кількість же найбільших, за класифікацією Леніна, підприємств (більше 1000 робітників) за цей же період більш ніж подвоїлась - їх питома вага в загальній чисельності підприємств зросла з 7,2% в 1960 р. до 17,3% в 1983 р. Така тенденція зберігалась і в наступному періоді. Так, до 1986 р. в промисловості країни кількість підприємств з чисельністю працюючих до 200 чоловік зменшилась з 56,4% до 46,7%, а частка їх продукції в загальному обсязі - з 11,7% до 5,3%. Це суперечило і суперечить світовому досвідові, згідно з яким поряд з великими розвиваються малі підприємства. Тому, як і слід було чекати, якісні показники народного господарства продовжували погіршуватися.

Гігантоманія - це характерна риса адміністративно-командної системи. Ця система керується правилом: чим менше об'єктів управління, тим простіше керувати, чим менше підприємств, що виробляють однотипову продукцію, тим простіше планувати та розподіляти її з єдиного центру.

Для порівняння: в США, з 20 млн різних самостійних фірм, більше 90% складають дрібні. В народному господарстві всіх країн СНД на кінець 1991 року налічувалось біля 800 тис. самостійних підприємств (в 25 разів менше, ніж в США). На долю малих підприємств із вартістю фондів до 500 тис. руб. в СРСР (1990 р.) припадало лише 1% продукції, 2,2% робітників і 0,3% фондів. Все це породило і незнану раніше монополію виробництва. Так, з 239 найважливіших видів продукції побутового призначення, 82 види були сконцентровані на одному підприємстві і біля 90 видів - на двох підприємствах. А нові організаційні структури - концерни, консорціуми також, як правило, почали формуватися за монополістичним типом.

В Україні на початку 1995 року функціонувало 540 підприємств-монополістів. Крім них діяли регіональні монополісти, серед яких виробники хліба, молочних та м'ясних продуктів. Створювалися ідеальні умови для згуртування виробників та торговців проти споживача, тиску з їх сторони на органи влади та управління.

Наші підприємства стали монополістами під тиском суспільного розподілу праці, що планомірно здійснювалось державою. В ринковій же економіці монополісти створювались інакше - природним шляхом - в результаті перемоги в конкурентній боротьбі. Там вони - єдині виробники, здатні задовольнити усіх споживачів даного товару. Порівняльна характеристика капіталістичної і соціалістичної монополій наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика капіталістичної і соціалістичної монополій

Капіталістична монополіяСоціалістична монополія
"базується на багатьох формах власності;- базується на одній формі власності;
монополістом могло стати лише підприємство-лідер з найбільш передовим науково-технічним потенціалом; ринкова економіка відштовхує монополію, перетворює її в олігополію: один продукт і кілька великих виробниківмонополія у виробництві певних видів продукції часто складалася на відсталій технічній базі; адміністративно-командна економіка прискорює процеси концентрації і спеціалізації, і тим самим створює монопольні структури: один продукт - один виробник
- діє в умовах жорсткої конкуренції (боротьба за виживання);- діє в умовах відсутності конкуренції (тепличні умови);
- управління здійснюється головним чином економічними методами при досить обмеженому втручанні держави в її діяльність- управління на основі адміністративних методів;
- участь у міжнародному розподілі праці (звідси і успіхи в · НТП, якість і конкурента-спроможність продукції).- практично не приймає участі в міжнародному розподілі праці (обмеженим) тільки країнами РЕВ).

Що являє собою наш монополіст? Після 1991 р. розірвані економічні зв'язки лишили його споживачів. Високі ціни на свою продукцію

він встановлює не тільки з причини своїх монопольних переваг, скільки з причини дорожнечі матеріальних і енергетичних ресурсів. Йому б діяти відповідно до ринкових умов і встановити ціль, розробити фінансову стратегію, піти на відповідний ризик тощо. Але правила гри продовжує встановлювати держава, яка вважає порятунком від усіх бід приватизацію, яка буцімто робить усіх хазяїнами і дає можливість вільного розвитку ринкових відносин.

Аналогічна політика концентрації виробництва здійснювалась і в сільському господарстві. Внаслідок цього, на початок 1991 року кількість колгоспів та радгоспів склала 52 тис. (в США - більше 2 млн. сільськогосподарських ферм). На один колгосп припадає 3134, а на один радгосп - 4519 га посівних площ (в Україні відповідно 3500 і 4200 га). В США середній розмір ферми - 180 га. Про те, що такі структурні утворення як колгоспи та радгоспи в більшості своїй є форпостами дуже низької ефективності виробництва, свідчать наступні цифри: прямі витрати на виробництво 1ц молока складають в наших колективних господарствах 6 людино годин (в США—0,5...0,7), яловичини - 37 (1,8...2), свинини - 20 (1,2...1,3). В цілому продуктивність праці у сільському господарстві складає 10-12% від американського рівня. Динаміка виробництва продукції сільського господарства на душу населення в СРСР та США в цінах 1965 року представлена на рис. 1.2. Як видно, відставання цього вітчизняного показника від американського в 1990 році складало 85 років.

Динаміка виробництва сільгосппродукції на душу населення СРСР (1) та США (2) в рублях 1965 року

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ
  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу

  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5

  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм

  • Фасадизм

  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"