Влада. Форми влади і впливу

Менеджмент підприємства

Неможливо виконувати функції планування, організації, мотивації і контролю, якщо нема ефективного керівництва. Для того, щоб зробити свій вплив ефективним, керівник повинен розвивати і використовувати владу.

Влада - це можливість впливати на поведінку інших людей. Засоби впливу бувають різними: прохання, промовлене на вухо пошепки, або ніж, приставлений до горла. В умовах підприємства таким "ножем" може бути погроза звільнення.

На додаток до формальних повноважень керівнику необхідна влада, тому що практично дуже мало працівників у сучасних умовах повністю підкоряються безперервній низці наказів тільки тому, що він чи вона - начальник. Кожен керівник залежить від свого власного начальства, від підлеглих і від колег. Без підтримки цих людей керівник не в змозі ефективно здійснювати свої функції. Багато керівників залежать також від людей та організацій, що знаходяться за межами підприємства — постачальників, замовників, конкурентів, незалежних профспілок. Крім того, підлеглі можуть відмовитися виконувати прохання керівника, тим самим зводячи нанівець його повноваження. В галузі інформації та послуг лінійний керівник все більше залежить від штабного персоналу управління. Ця залежність від факторів та людей, якими неможливо управляти безпосередньо, є основною причиною труднощів, яких зазнає керівний персонал. Якщо керівник не в змозі ефективно взаємодіяти з цими чисельними "некерованими" силами, він не може виконувати свою власну роботу, а це обов'язково знижує ефективність діяльності всієї організації. Влада і вплив при цьому - єдині засоби, які є в розпорядженні керівника.

Володіння владою не означає автоматичну можливість нав'язувати свою волю незалежно від почуттів, побажань та здібностей інших осіб. Але вплив і влада однаково залежать як від особи, на яку здійснюється вплив, так і від ситуації і здібностей керівника. В організаціях влада тільки частково визначається ієрархією. Яку владу має та чи інша людина в даній ситуації визначається не рівнем її формальних повноважень, а ступенем залежності від інших людей.

Звичайно керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в таких питаннях, як підвищення заробітної плати, просування по службі, задоволення соціальних потреб тощо. Але в деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівником, тому що останній залежить від них в таких питаннях, як необхідна для прийняття рішень інформація, неформальні стосунки з людьми в інших організаціях, підтримка яких необхідна для керівника, здатність підлеглих виконувати завдання. Оскільки підлеглі також часто володіють владою, використання менеджером однобічно своєї влади в повному обсязі може викликати у підлеглих таку реакцію, за якої вони захочуть продемонструвати свою власну владу. Тому ефективний керівник намагається підтримувати ефективний баланс влади, який є достатнім для забезпечення досягнення цілей, але, в той же час, не викликає у підлеглих почуття знедоленості і, звідси, непокори [1].

Методи впливу на людей можуть бути різними. Безпосередній вплив на оточуючих можуть зробити одяг і зовнішність, а також поведінка керівника, його впевненість у собі. Індивідуальний вигляд та вибір одягу звичайно розглядаються як свідоцтво само презентації людини. З цього питання існують суперечливі свідчення. Але є загальні підходи і вимоги:

• одяг повинен підходити до ситуації;

• він має бути практичним (зручним);

• щоб користуватися впливом, необхідно виглядати охайним;

• люди, які занадто слідкують за собою, виглядають задаваками, а це не дозволяє бути впливовим;

• в окремих випадках велике значення має вартість одягу. Одяг -це символ певного рівня добробуту, престижу;

• про вас судять за вашими приятелями і, отже, за тим одягом, який вони носять.

Зовнішність менеджера, безумовно, впливає на результати його роботи і довіру до нього.

Незалежно від змісту своєї мови, люди, які говорять безладно, сприймаються як менш значні, ніж ті, що висловлюються ясно. Впевнена в собі людина реалізує право проголошувати свою точку зору і добиватися того, щоб її слухали, поважаючи при цьому права інших людей. Впевненість у собі - це частково підхід до життя, а частково соціальне надбання. Переваги впевненості в собі: вивільняється енергія, що дає можливість почувати себе сильнішим; ви часто досягаєте своєї мети; зниження напруги дозволяє вивільнити пригнічені почуття; поліпшуються відносини з людьми. Недоліки: впевнені в собі люди чітко заявляють про свою позицію, а оскільки вона стає відомою, з ними простіше розправитися; може виявитися, що ваша точка зору помилкова. Бути впевненому в собі заважають: недостатність практики; виховання, що вас формувало (батьки та інші люди зменшили вашу здатність постояти за себе); невиразні уявлення; побоювання ворожості (ви боїтеся проявів гніву і хочете, щоб вас вважали поміркованим); недооцінка себе - ви не відчуваєте за собою права займати жорстку позицію; погана само презентація. Можна розвивати в собі потрібні навички, спостерігаючи, як інші люди виходять з ситуацій, що вимагають впевненості в собі.

Якщо керівник має певні повноваження, для нього стають можливими методи прямого впливу. Так, наприклад: туманні накази майже не мають шансів призвести до корисних результатів ("Тобі відомо, що потрібно краще працювати?!"); умовляння тільки тоді корисні, коли людина поділяє переконання і цінності керівника і підприємства в цілому; погрози ґрунтуються на тому припущенні, що страх іноді є достатнім мотивом. Погрози викликають боротьбу волі між людьми і при цьому обов'язково правим буде той, хто програє; прохання, коли керівник намагається звертатися до кращої сторони натури іншої людини і забезпечити собі співчуття, може спрацювати, але тільки якщо між керівником і підлеглим - добрі стосунки; підкуп, коли керівник надає переваги працівнику при зміні останнім своєї поведінки (відгул, полегшення роботи, краща робота тощо), теж може спрацювати, але якщо нема чесності в спробі підкупу, метод стає облудливим і сприймається підлеглими з підозрою; вимоги, коли керівник використовує правила звичайної субординації ("Будь ласка, надрукуйте до кінця робочого дня 15 сторінок"), - не оригінальний метод, але його перевагами є простота, чіткість і демонстрація поваги до іншої людини.

Менеджери використовують всі наведені вище методи, але їх ефективність неоднакова в різних ситуаціях.

Таким чином, щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати, необхідно мати основу влади. Для того, щоб володіти владою, керівник повинен мати можливість тримати під своїм контролем що-небудь, що має значення для виконавця, те, що створює його залежність від керівника і примушує його діяти так, як бажає керівник. Згідно з класифікацією Френча і Рейвена [1] розрізняють п'ять основних форм влади: що базується на примусі, на винагороді, експертна, еталонна та законна (традиційна). Розглянемо їх більш детально.

Влада, що базується на примусі. Методика примусу є супутником влади в тих випадках, коли людині дійсно щось потрібно, але вона впевнена, що інша людина здатна відібрати це в неї. Яскравий приклад цього "щось" - своє власне життя або життя коханої людини. Але є багато прикладів, що мають менш екстремальні властивості. Багато людей відчувають гострий неспокій з того приводу, що вони можуть лишитися захищеності, любові або поваги. Тому навіть в тих ситуаціях, коли безпосередньо насилля немає, страх є розповсюдженою причиною того, чому люди — свідомо або несвідомо - дозволяють на себе впливати. В книзі "Брокери влади" Д.Кіпніс говорить: "Окремі особи здійснюють владу шляхом примусу, спираючись на силу, риторичні здібності, а також можливість виявляти або не виявляти емоційну підтримку іншим людям. Це дає таким особам засоби наносити фізичні каліцтва, залякувати, принижувати або відмовляти в любові іншим" [1]. Влада такого типу пов'язана, як правило, зі страхом на робочому місці, яка в свою чергу дає багаті можливості розвивати владу, використовуючи страх та примус. Наприклад, страх втратити роботу властивий, мабуть, всім. За певних умов можна легко і ефективно використовувати страх. Тому деякі керівники часто застосовують його: навіть натяк на звільнення, позбавлення будь-яких повноважень або переведення на нижчу посаду може дати позитивні результати. Коли підлеглі надійно захищені від таких погроз, грубих та прямих, керівник може використовувати більш тонкі засоби викликання страху. Дослідження показують, що звертання до страху може стати ефективним методом впливу, якщо пропонуються конкретні засоби [1]. Таке звертання до страху можна зустріти в комерційних телерекламах, що зображують, як люди возносяться на небеса і там їм кажуть, що слід було застрахувати своє життя, щоб матеріально забезпечити своїх близьких.

У США довгий час об'єктом орієнтованих на страх методів були робітники (так звані "сині комірці"). Але безмірна експлуатація цих методів стимулювала звертання робітників до профспілок. Тепер і профспілки використовують той же метод, захищаючи своїх членів так надійно, що їх буває не легко звільнити навіть на законних підставах. Отже, у наш час керівники бувають більш чутливі до впливу через страх, ніж їх підлеглі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Влада. Форми влади і впливу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу
  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5

  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм

  • Фасадизм

  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"