Керівництво в стилі 5.5

Менеджмент підприємства

При такому керівництві середній ступінь турботи про виробництво поєднується з середнім ступенем турботи про людей. При цьому стабільні успіхи досягаються за рахунок розумних компромісів і бажання керівника поступитися деякими перевагами заради одержання якихось інших. Природним результатом такого підходу є те, що керівник стилю 5.5 не намагається вдосконалювати виробничі показники або піклування про людей, а ставить за мету встановлення рівноваги між ними. Керівник стилю 5.5 прагне до успіху всередині системи, щоб бути в ній і займати хороше положення. Популярність керівника забезпечується складом якостей, які котируються на ринку управлінської праці (відповідний стиль одягу, теми розмов, здатність слідкувати за новітніми досягненнями в теорії та практиці керівництва, володіння професійним жаргоном у своїй галузі тощо). Щоб скласти приємне враження у оточуючих і привернути їх до себе, керівник намагається бути цікавим співрозмовником, товариським, відкритим. Він легко сходиться з людьми; з ним приємно мати справу. Керівник, який прагне бути в центрі уваги, має тенденцію вирішувати питання поверхово і виходити при цьому з дій інших. Домінуючі в організації думки і погляди стають частиною його світогляду. Все, що відкидається іншими, відкидається і ним. Він схильний сприймати традиції, прецеденти і діючу в організації практику тому, що так прийнято на фірмі. Керівники стилю 5.5 мають схильність ототожнювати себе з владою і багатством або з їх носіями, і намагаються здобути собі авторитет шляхом спілкування з ними.

Негативна мотивація керівників стилю 5.5 полягає в тому, щоб не випасти із загальної течії або не стати об'єктом глузувань. Коли керівник з подібною орієнтацією зазнає невдачі або відчуває свою непопулярність, ізольованість від інших, то він може відчувати широку гаму почуттів - від розгубленості до сорому. Випадення із загального ритму призводить до остракізму, втрати дружби, ставить під загрозу авторитет керівника в групі і, нарешті, є причиною неспокою.

Для запобігання конфліктів керівник стилю 5.5 може опиратися на минулий досвід, протокол організації, правила або ухилятися від видимої для всіх позиції. В тих випадках, коли можна використати прецеденти з історії організації, керівник власних рішень не приймає, а посилається на те, що було в минулому. Протокол і правила дипломатії використовуються в організації для запобігання конфліктних ситуацій, оскільки вони регламентують відносини між працівниками відповідно до раніше встановлених норм. При цьому можливість самовиявлення і спонтанної поведінки керівника в значній мірі обмежується кодексом поведінки в організації, де головне місце приділяється збереженню ієрархії, статусу і старшинства. Крім того, правила допомагають послабити гостроту діючих конфліктів і привернути увагу керівника до інакомислячих, які можуть чинити протидію, якщо керівник буде їх поправляти. Керівник стилю 5.5 може вивішувати перелік правил на дошці для об'яв. Це може створювати тиск з боку колег на працівника-порушника правил, щоб "поставити" його на місце. Недоліком є те, що правила створюють умови для бюрократичного правління. Як тільки правила створені, впродовж якогось часу вони живуть власним життям і їх надмірне розповсюдження в житті організації починає сковувати ініціативу, яка є важливою для досягнення цілей організації.

При виникненні конфлікту керівник стилю 5.5 не йде на нього в лобову атаку, а віддає перевагу відступу і очікуванню розрядки напруженості в даній ситуації. При цьому він іде на компроміс, роз'єднує конфліктуючі сторони, допускає примирення або розподіл відповідальності. Компроміс полягає в тому, що потрібно вибрати одну пропозицію, віддаючи перевагу іншим. В цьому випадку керівник намагається виділити спільні частини з усіх запропонованих рішень і вийти з половинчастим рішенням. Цей метод не зовсім досконалий, але він може виявитися прийнятним для багатьох. У випадку продовження конфлікту між двома підлеглими, керівник стилю 5.5 може поговорити окремо з кожним, щоб виявити спільні основи згоди. Але, на жаль, підлеглі рідко намагаються йти до цієї згоди. Тому, якщо неможливий компроміс, керівник стилю 5.5 може використати фізичне роз'єднання супротивників. Цього можна досягти, запропонувавши працівникам поставити їх робочі столи в різних кутках приміщення, якщо дозволяє площа. Інший спосіб роз'єднання працівників - це перевести їх на інше місце роботи, що дозволяє послабити напругу в колективі, але не усуває причин конфлікту. Якщо керівник не вміє розв'язати конфлікт, він може керуватися постулатом "ми згодні з суперечностями", коли хтось висловлює позицію, не прийнятну для інших. Розподіл відповідальності полягає, наприклад, у тому, що виробничі показники віддаються на відповідальність виробничого персоналу, а якісні показники - на відповідальність інспекторів. Таким чином, знімається напруга між двома аспектами виробництва.

Для передачі суті поведінки керівника стилю 5.5 можна використати такі слова і вирази: пристосовується; обережний; йде на компроміс; погоджується з іншими; уникає відкритих зіткнень (не піднімає "рукавичку"); спритний; віддає перевагу обхідним шляхам; віддає перевагу випробуваним методам і опирається на прецеденти; часто використовує переговори і посередництво; віддає перевагу нейтральній позиції; не робить нічого, чого не робили його попередники; поєднує критику з компліментами; намагається спустити на гальмах всі розбіжності; завжди на боці більшості; "забалакує" серйозні питання;

"забалакує" серйозні питання; відмовляється від своїх переконань в інтересах справи; перестраховується; базікало; очікує реакції Інших.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Керівництво в стилі 5.5“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу

  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5
  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм

  • Фасадизм

  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"