Фасадизм

Менеджмент підприємства

Як і в архітектурі, слово "фасад" означає лицьову, фронтальну частину будови на відміну від частин, що знаходяться за нею. Іноді фронтальний бік є фальшивим - він закриває те, що в дійсності знаходиться за ним. Управлінський фасад подібний до архітектурного. Він приховує дійсні наміри, які залишаються таємницею.

Загальним для всіх фасадів є те, що людина уникає розкривати свої думки, створюється враження, що вона їх не приховує. У глибині душі така людина замкнена і потайна, але здається чесною і відкритою. Основна мета створення фасаду полягає в тому, щоб приховати прагнення до контролю, панування та влади.

Різниця між опортуністом і фасадистом полягає в тому, що опортуніст намагається, щоб його помітили нагорі, в той час, як фа-садист одержує задоволення, викликаючи вогонь на когось іншого або натягуючи віжки, але так, щоб інші не здогадувалися, звідки все виходить. Справа не в тому, що фасадист хоче стати першим, а в тому, що він хоче таємно керувати начальником, на противагу опортуністу, який це може робити з метою службового просування.

Для характеристики фасадиста можуть бути використані такі слова: неясні прагнення; розрахунок; віддає перевагу обхідним шляхам; використовує довіру людини проти неї ж самої; постійно грає роль, щоб створити ефект; хитрість; дворушництво; мета виправдовує засоби; таємно насолоджується владою; фальшивий фасад; приховує дійсні наміри; лицемір; той, хто ухиляється; маніпулює; охоче вислуховує схвалення, але не терпить критики; надзвичайно розвинене почуття особистої влади; розважливий; блефує; високо цінує свою позитивну репутацію; порушує закони, але хоче бути визнаним як державний діяч; боїться викриття.

Блейк і Мутон описують приклади чергування різних методів керівництва. Один з таких прикладів вони назвали методом "маятника з великим розмахом коливань", коли керівник працює з використанням стилів 9.1 і 1.9. Наприклад, керівник націлюється на виробництво в стилі 9.1 і при цьому викликає обурення і антагонізм. Він усвідомлює це негативне ставлення і виправляється, відмовляючись від будь-якого тиску і виявляючи підкреслену зацікавленість думками, почуттями і відносинами підлеглих. Виробництво страждає, але відносини повертаються на спокійну основу. З часом керівник повертається до стилю 9.1, щоб знову від нього відмовитись, коли напруга досягне максимуму. Така ситуація може бути пов'язаною з циклічністю розвитку економіки від спадів до процвітання. Коли наступають скрутні часи, спостерігається гарячкова діяльність, спрямована на підвищення віддачі за менших витрат. Сюди належать такі заходи, як контроль за рівнем витрат, збитків і звільнення працівників. Після штурмівщини з метою забезпечення ефективності виробництва відбувається послаблення, що характеризується поверненням доброго ставлення до підлеглих, а потім знову поштовх, скерований на інтенсифікацію виробництва тощо. Тим, на кого така діяльність чинить вплив, ці дії видаються холодними і безжальними. Іноді рішення про вдосконалення виробництва, які керівництво вимушене прийняти, ведуть до поліпшення відношення прибуток/збитки. Але стосунки з персоналом стають такими нестійкими, що можуть перетворитися у небезпечні. Як тільки процвітання відновлюється і економічний стан компанії поліпшується, увага відволікається від заходів, пов'язаних з підвищенням ефективності. Керівництво почуває необхідність розрядити обстановку, звертаючись, таким чином, до стилю 1.9 для відновлення довіри в те, що керівництво високо цінує людей. Програми контролю поступово слабнуть. Після того, як рівень довіри і спокою відновлений, наступний період скрутних часів веде до нового підвищення жорсткості з метою компенсації втрат у виробництві і ефективності роботи, які були допущені в період попередньої фази коливань. Коли люди розуміють, що їм наносять удари, вони перестають довіряти словам керівництва, і профспілка стає все більш привабливою як захист від подібних зльотів та падінь. Такі коливання "маятника" найбільш вірогідні тоді, коли керівники розглядають потреби людей і виробництва як гойдалку, один бік якої знаходиться у верхньому положенні, а другий - в нижньому.

Ще одним способом поєднання стилів 9.1 і 1.9 є так звана "рівновага". При цьому організація працює в стилі 9.1, викликаючи звичайні негативні реакції розчарування і агресивності у підлеглих. Щоб захистити себе від таких почуттів, що погрожують руйнівними ефектами, управлінський апарат бере на себе відповідальність, тримаючи руки на пульсі організації і забезпечуючи незадоволених людей можливістю викласти свої погляди. Таким чином, вони стають запобіжним клапаном, що запобігає руйнуванню всієї системи під дією високого тиску. В деяких випадках, для того, щоб люди могли відвести душу, висловити свої таємні почуття, на службі тримають психіатрів, психологів, священиків та інших професіоналів, які вміють слухати людей. Особливістю "рівноваги" є те, що відповідають за виробництво одні, а виявляють турботу про людей - інші. Крім того, при цьому розглядаються ознаки, а не причини. Тому, якщо напруга на деякий час зменшується, керівництво в стилі 9.1, відповідальне за створення цієї напруги, залишається.

Метод "двох капелюхів"

Цей метод використовується керівниками, які відокремлюють свою турботу про виробництво від піклування про людей, роблячи при цьому відповідальними за те й інше, одних і тих же людей. Використовуючи метод "двох капелюхів", керівник, який орієнтується на стиль 9.1, в повсякденній роботі знімає "капелюх" виробництва один або два рази на рік і одягає "капелюх" турботи про людей, щоб порадитися з підлеглими. В основному такі бесіди стосуються загальних проблем і тільки іноді - ставлення до роботи. Можливий і такий варіант: одні і ті ж керівники, в один день тижня розглядають тільки питання виробництва, в інший - тільки питання, що стосуються людей.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фасадизм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу

  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5

  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм

  • Фасадизм
  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"