Опортунізм

Менеджмент підприємства

Цей підхід має місце тоді, коли керівник використовує всі стилі, зображені на рис. 4.10, не базуючись на принципах. Кожний його вчинок здійснюється з "тактичних" причин і є засобом для досягнення особистого успіху.

Позитивною мотивацією опортуніста є його бажання бути винятковим, першим, тобто людиною, яка хоче бути зверху тому, що ті, хто зверху, знаходяться в центрі уваги. Це положення, яке забезпечує увагу і пошану. Опортуніст намагається уникнути будь-яких дій, які можуть залишитися непомітними, щоб не бути людиною в натовпі або не втратити першості і стати другим. Мотивація зовсім відрізняється від панування, влади і контролю, характерних для стилю 9.1, або мотивації популярності і причетності до організації, характерної для стилю 5.5. Водночас відсутня мотивація сприяння, що спостерігається в стилі 9.9, оскільки мета полягає не в зміні або вдосконаленні, а в тому, щоб бути першим.

Більшість опортуністів, намагаючись догодити всім і кожному, можуть бути передбачені в своїх діях, тому що вони завжди мають на меті егоїстичні інтереси. Наприклад, якщо людина, з якою опортуніст має справу, належить до більш високого рангу, більш заможна або користується більшою повагою в суспільстві, то він їй низько вклоняється, підлещується, намагається здобути її прихильність. Причина в тому, що люди високого рангу можуть допомогти в просуванні нагору більше, ніж будь-хто інший. З рівними за рангом колегами опортуніст поводиться як з банківським рахунком: роблячи внесок тепер, пізніше можна зняти гроші з рахунку, одержавши при цьому прибуток. З рівними собі опортуніст може поводитися і по-іншому, наприклад, виявляючи їх слабкі місця. Це робиться непомітно, і опортуніст дбає проте, щоб інші не здогадувались, що саме він про них знає. Такі відомості можна використати для зміцнення свого положення в майбутньому.

З підлеглими опортуніст поводиться деспотично, чинить на них тиск, якщо це необхідно для просування службовими сходами. Якщо підлеглі вже не можуть виконати своє призначення або заважають, то їх звільняють.

Опортуніст є "експертом" людських характерів. Знаючи симпатії і антипатії" співробітників, те, чого вони побоюються і чому віддають перевагу, їх потреби і бажання, а також їх слабкі сторони, він маневрує з метою уникнути тертя. Коли потрібно мати справу з людьми більш високого рангу, опортуніст поводиться з ними, як близький приятель, підлесник, виявляє нещирість, догоджає їм.

Якщо виникає конфлікт з людиною більш високого рангу, опортуніст перший робить крок до примирення. З рівними за рангом, опортуніст поводить себе вкрадливо і намагається урегулювати спірне питання, говорячи: "Давайте обговоримо це разом". Робиться спроба знайти компроміс, але при цьому опортуніст виявляється хитрим баригою при укладанні угод, що створюють майбутні зобов'язання. Обіцянок багато, але поставки здійснюються тільки тоді, коли є особисті вигоди.

Опортуніст звичайно може уникнути неприємних моментів, пов'язаних з його власними діями, обмірковуючи наперед всі можливості і завжди маючи в запасі плани на випадок непередбачених ситуацій, що є частиною шляху опортуніста нагору. Це не має нічого спільного з обдумуванням заздалегідь, що має місце в стилі 9.9.

Опортуніст завжди живе насторожі, зосереджуючи свою увагу на питанні: "Яка в цьому користь для мене?". Робота з інформацією націлена на пильнування щодо того, хто що кому говорить, хто знаходиться на вірному шляху, з ким бажано з'являтися на людях або хто має приховані переваги. Це заздалегідь обдумане збирання відомостей про людей і їх ставлення забезпечують опортуністу можливість скористатися перевагами і уникнути небезпеки бути ними обманутим.

Опортуніст зацікавлений у продуктивності тільки в тому випадку, якщо вона виступає як діяльність, за допомогою якої можна досягти інших результатів (що забезпечують просування по службі).

Ознаки опортуністської поведінки: намагання догодити всім і кожному; гордовитість щодо тих, хто стоїть нижче рангом; намагання привернути увагу; полюбляє бути в центрі уваги; створює репутацію за допомогою похвальби; відповідає на запитання, ухиляючись; догоджає іншим; виявляє увагу, ставлячи умови; від нього важко добитися обіцянки; лестивий; знає слабкості людей і використовує їх в своїх цілях; робить послуги в обмін на щось інше; обирає вигідних людей; похваляється знаменитими знайомими; власне красномовство не пов'язане з переконаннями; заздалегідь обмірковує кожну дію; обіцяє все, але виконує тільки тоді, коли це йому вигідно; само стимулювання; спритний ділок; філософія мети, що виправдовує засоби; чемне ставлення до вищих рангом, але утиски тих, хто нижче; вірить у все те, чим він може скористатися; робить тільки те, що висвітлює його з кращої сторони; бере на себе ініціативу, що забезпечує можливість здійснення того, чого, на його думку, бажає начальство; вважає, що дуже важливо бути першим, номером один; а що це мені дасть?

Наступний розділ:

Фасадизм


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опортунізм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу

  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5

  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм
  • Фасадизм

  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"