Розглянемо спектр параметрів виробничої системи, який формує призначення фірми та її генеральні цілі, тобто місію (виробничий профіль).
Своє призначення фірма формулює в умовах певного складу, структури і стану зовнішнього середовища, визначає систему можливостей фірми щодо задоволення певних потреб споживачів [21]. Зовнішнє середовище, яке вміщує мікро - та макрорівень, формує певну систему ресурсів (за їх станом, структурою та якісними характеристиками), якими може розпоряджатися підприємство для виконання своєї місії. Наприклад, приватизована компанія по забезпеченню водою приватних споживачів має поставляти на цей ринок чисту, що відповідає стандарту, певного напору воду в достатній кількості і безперервно. Для цього вона повинна бути впевненою у достатності наявних або доступних ресурсів. Ці ресурси, в свою чергу, визначають структуру виробництва, технологічний профіль, кадровий та кваліфікаційний склад, а також довгострокові наміри фірми з виживання і вдосконалення в умовах, що диктуються ринком.
Успіх фірми залежить від вміння ретельно аналізувати ринок і від того, чи зайняла фірма стратегічно продуману позицію, що найбільш правильно визначає місце, час, товар та його ціну.
Прийняття рішень і вибір лінії поведінки фірми визначаються практично завжди ринковими умовами. Виробничі підприємства діють відповідно до конкурентних обставин та умов "попиту-пропозиції" ринку, тобто до тих сил, які знаходяться за межами впливу фірми. Теорія підприємництва (бізнесу) розглядає ринки і сили конкуренції як умови, що обмежують діяльність фірми. Нинішні та майбутні ринкові умови - це обставини, що створюють альтернативи (або погрози) для бізнесу. Стратегічний курс фірми є продуктом зовнішніх ринкових альтернатив (або обмежень) та внутрішніх факторів: ресурсів, кваліфікації, управлінських переваг. На вибір стратегії впливає велика кількість факторів: смаки споживачів, звички покупців, технологічні зміни, конкурентні впливи, потреби в інвестиціях, очікувані розміри прибутку, фінансові можливості фірми, оцінка кваліфікаційних та управлінських якостей в сенсі їх достатності для досягнення успіху на ринку, диверсифікація, персональний склад управлінської ланки і його цілеспрямованість, державні акти регулювання, зобов'язання фірми перед сегментом суспільства або утримувачами акцій, а також соціальні, політичні та культурні умови, що обмежують або розширюють спектр дії фірми. Стратегія фірми має певне значення для позиції фірми, її ринкової поведінки та сфери інтересів бізнесу. Наприклад, деякі фірми є (або хочуть бути) технологічними лідерами, в той час як інші вимушені рухатися слідом за лідером. Одні фірми агресивні, інші консервативні й уникають стратегій, пов'язаних з ризиком. Одні приділяють увагу якості та сервісу, інші віддають перевагу низьким цінам і низько доходному краю ринку. Окремі фірми є сателітними відносно інших і спеціалізуються на доведенні до кінцевого споживача масових виробів інших фірм. Це, наприклад, автомобільні ділери, оптові дистриб'ютори та мережа роздрібних магазинів. Одні фірми займаються простим бізнесом, в той час як інші прагнуть до інтенсивної диверсифікації.
Вдало обрана стратегія поліпшує можливості фірми успішно конкурувати на своєму місці на ринку, добиватися конкурентних переваг, дозволяє одержувати надприбуток.
Стратегічне планування
Стратегічне планування - це управлінський процес створення і підтримки відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями і шансами в сфері виробництва і маркетингу. Переваги стратегічного планування полягають у тому, що воно змушує керівників постійно мислити перспективно, сприяє більш чіткому координуванню докладених фірмою зусиль, веде до встановлення показників діяльності фірми для наступного контролю, наочно демонструє взаємозв'язок обов'язків усіх посадових осіб, робить фірму більш підготовленою до раптових змін. Для забезпечення успішного процесу стратегічного планування необхідно: чітко усвідомлювати цілі діяльності фірми; враховувати зовнішні й внутрішні фактори, які можуть виявитися; прагнути безпомилково оцінити їхній вплив на діяльність фірми впродовж якогось періоду часу; брати до уваги політику фірми, рахуватися з досвідченими працівниками, осередками опору, стилями керівництва, добиватися згоди у групах менеджерів щодо загальних стратегічних цілей, завдань, конкретних заходів та успішної їх реалізації; виходити з того, що гнучкість, адаптивність, дієвість стратегічного планування в масштабі фірми залежать загалом від участі як найбільшого числа працівників усіх рівнів у процесі стратегічного планування. Найбільш успішними стратегічними планами є ті, в які вірять на всіх рівнях управління. Процес внутрішньо-фірмового стратегічного планування ілюструє рисунок 3.1. [491.
Рисунок 3.1. Процес внутрішньо-фірмового планування
Розглянемо детально аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ фірми та методику вибору загальної стратегії фірми.
Аналіз зовнішнього середовища. На цьому етапі вивчаються стрижневі фактори зовнішнього середовища, включаючи дії конкурентів, зміни їхньої продуктової, ринкової і технологічної політики,! також дії покупців, держави, постачальників, банків. Аналіз їхніх взаємозв'язків, напрямків розвитку дає можливість фірмі виявити загальноекономічні тенденції, які в майбутньому впливатимуть на виконання плану. Та частина зовнішнього середовища, на яку фірма має (або хоче мати) вихід, носить назву стратегічної зони господарювання (СЗГ). Важливим елементом аналізу цього етапу є визначенні ступеня привабливості цієї СЗГ для фірми. Промислові фірми і фірми-консультанти з питань управління відпрацювали різні прийоми оцінки привабливості СЗГ. Опишемо один з них.
За В.Кохеном [47] необхідно врахувати усі фактори відносної привабливості СЗГ, такі, наприклад, як: розмір ринкового сегмент)', ринкові ціни, фінансові можливості споживачів, рівень попиту, уразливість від інфляції, державне регулювання, наявність сировини, енергетичні проблеми, легкість проникнення на ринок, стадія життєвого циклу товару, політичні фактори тощо. Припустимо, що заслуговують уваги тільки чотири фактори: розмір ринку, зростання ринку, легкість проникнення на ринок та сприятлива позиція життєвого циклу.
Визначимо відносну важливість кожного фактора. Аналіз показав, що найбільш важливими є розмір ринку (0,3) і зростання ринку (0,3); дещо менш важливими є легкість проникнення на ринок (0,25) і сприятлива позиція життєвого циклу (0,15). При цьому 0,3 + 0,3 + + 0,25 + 0,15 = 1,0. Далі оцінимо кожний з факторів за 9-бальною шкалою: для дуже непривабливої СЗГ оцінка дорівнює нулю, для непривабливої - 3, для зони помірної привабливості — 4,5; для привабливої - 7 і для дуже привабливої — 9. За припущенням, в результаті аналізу одержали, що розмір ринку оцінений в 9 балів; зростання ринку - 4,5; легкість проникнення на ринок - 9 і сприятлива позиція життєвого циклу - 0. Шляхом множення відносної важливості фактора (W) на рівень його оцінки (рейтинг, R) одержуємо показник привабливості СЗГ з кожного фактора. В таблиці 3.1. виконано розрахунок привабливості СЗГ з усіх чотирьох факторів.
Таблиця 3.1. Розрахунок привабливості СЗГ
Аналіз внутрішнього середовища. На цьому етапі виконується аналіз внутрішніх можливостей фірми. Дається оцінка сильних сторін фірми (наприклад, стійкі позиції на ринку в найближчі 2-5 років; високий науково-технічний потенціал; високий рівень підготовки працівників; порівняно низька вартість устаткування з надмірною потужністю; настанова на підвищення результативності; поступки профспілці), а також слабких її сторін (апатія працівників; недостатньо різноманітний асортимент; устаткування в деяких сферах вимагає модернізації; пасивна участь працівників в управлінні).
За мірило визначення положення фірми в конкуренції беруть такий показник, як конкурентний статус фірми (КСФ). При цьому можуть бути прийняті до уваги такі фактори: частка ринку, що належить фірмі, індекс зростання СЗГ, цінова конкурентоспроможність, продуктивність, ефект масштабу виробництва та накопичення досвіду, додана вартість, вартість сировини, престиж, якість товару, науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи (технологічні переваги), інженерні ноу-хау, кадри, товарна синергія (загальна, сумісна дія усіх складових частин (підрозділів) в одному напрямку, з єдиною метою): прибутковість, віддача інвестицій (окупність) тощо.
Припустимо, що в нашому прикладі враховані тільки такі фактори, як: престиж, товарна синергія, продуктивність та цінова конкурентоспроможність. Необхідно оцінити важливість кожного з факторів. Це суб'єктивний процес оцінки всіх "за" і "проти" і визначення порівняльної важливості кожного фактора. За аналогією з вищенаве-деною методикою в таблиці 3.2. виконано розрахунок КСФ за всіма переліченими факторами.
Таблиця 3.2. Розрахунок конкурентного статусу фірми
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробничий профіль (місія) фірми“ на сторінці 1. Приємного читання.
