Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

Менеджмент підприємства

Як відомо, система - це єдність, що складається із взаємозалежних частин, які мають певний порядок у розташуванні і зв'язках. Кожна з цих частин додає щось конкретне в унікальні характеристики цілого.

Економічна система - це сукупність виробничих відносин, що відповідають певному ступеню розвитку виробничих сил на рівні

окремих суб'єктів господарювання, галузей, регіонів, народного господарства в цілому.

Оскільки ціна є ключовим елементом ринкової економічної системи, який стимулює або дестимулює розвиток окремих виробництв, значний інтерес становить дослідження факторів, які визначають зміни в структурі цін та собівартості продукції (товарів, послуг) і, отже, вплив цих факторів на потенціал розвитку окремих галузей, підприємств або інших суб'єктів господарювання в сучасних умовах переходу України до ринку.

Потенціал розвитку економічної системи - це сукупність можливостей, наявних сил, запасів, засобів, що необхідні і можуть бути використані для розвитку економічної системи певного рівня. Потенціал розвитку можна визначити як:

Внутрішній устрій економічної системи характеризується її структурою. Структура економічної системи — це сукупність її сформованих зв'язків, що забезпечують цілісність системи і тотожність самій собі, тобто збереження основних її властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Структура економіки відображає співвідношення між елементами економічної системи, що виділяються залежно від конкретного напряму аналізу.

Як видно з таблиці 5.46, окремі галузі характеризуються різними структурами ціни та собівартості.

Структури цін та собівартості змінюються в часі внаслідок як масштабних (падіння або зростання виробництва), інфляційних, так і нормативно-законодавчих впливів. Не залишається також постійним потенціал розвитку окремих галузей. Щоб визначити переваги в можливостях розвитку однієї економічної системи порівняно з іншою, введемо поняття відносного потенціалу розвитку, який оцінюється коефіцієнтом:

Україна успадкувала від колишнього СРСР деформовану структуру виробництва з переважним розвитком важкої промисловості та низькою питомою вагою споживчого сектора. В результаті неоднакових темпів падіння виробництва й індексів інфляції в різних галузях, ці деформації ще посилюються. Так, частка базових галузей (електроенергетики, паливної промисловості і металургійного комплексу) в обсязі продукції всієї промисловості зросла з 19,9% в 1990 р. до 49,6% в 2000 р. Водночас, частка машинобудування, легкої та харчової промисловості знизилася з 62,3% в 1990 р. до 31,8% в 2000 р. Такі зміни в структурі суперечать загальносвітовій тенденції.

Як бачимо, відбувається подальше деформування структури промисловості країни. Дослідження показали, що енергомісткість національного доходу, виробленого в металургійному комплексі України в 1990 році, була вдесятеро вищою, ніж у машинобудуванні. Тому, збільшення частки продукції металургійної галузі і зменшення машинобудівної, значно погіршує економічний стан усієї промисловості в цілому.

Актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку економіки країни є виправлення цих деформацій і забезпечення прогресивних змін як у міжгалузевих, так і у внутрішньогалузевих структурах.

Прогресивна структура - це така, яка забезпечує випереджаючий розвиток галузей, що працюють на задоволення потреб споживачів (населення), а також наукомістких галузей, що виробляють конкурентоспроможну продукцію на зовнішніх і внутрішніх ринках.

Раціональний варіант розвитку економічної системи - це такий, який забезпечує оптимальну частку прогресивних галузей (виробництв) у загальному обсязі виробництва товарів (послуг).

Стримуючи розвиток окремих галузей з одночасним переозброєнням виробництва в них на сучасних засадах, стимулюючи прискорений розвиток прогресивних та гальмуючи розвиток відсталих галузей, можна збалансувати та покращити міжгалузеву структуру народного господарства. А для цього треба використати відповідні економічні важелі.

Бажана схильність (потенціал) галузі до розвитку - це така, яка забезпечує створення умов для поліпшення міжгалузевої структури. Необхідний потенціал (необхідна схильність) галузей до розвитку - це такий, який забезпечує оптимальну міжгалузеву структуру. Так, бажана і необхідна схильність окремих галузей і всієї промисловості до розвитку можуть бути забезпечені правильно сформульованою кредитно-податковою політикою та політикою центрального банку України щодо встановлення стимулюючо-дестимулюючих банківських процентних ставок.

Оскільки взаємозв'язки між податковими нормами та нормативами відрахувань у різні державно-цільові фонди і вартісно-виробничими та міжгалузевими структурами вивчені недостатньо, нами розроблена динамічна економіко-математична модель для дослідження цих взаємозв'язків. Як критерії оцінки варіантів розвитку економічної системи, прийняті обсяги чистого прибутку (Пч), амортизаційних відрахувань (А), фондів оплати праці (ФОП), доданої вартості (ДВ) у різних податкових умовах та їх частки по окремих галузях, підприємствах, виробництвах в базовому році та в перспективі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу

  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5

  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм

  • Фасадизм

  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи
  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"