Для періоду, перехідного від адміністративно-командної до ринкової економіки, характерні різке падіння виробництва, неконтрольоване зростання цін на фактори виробництва, слабка методична база аналізу основних економічних параметрів господарчої діяльності підприємств в умовах динамічної інфляції. Нижче наведені результати досліджень автором даного рукопису, таких параметрів для умов гірничо-металургійного комплексу.
Середня собівартість одиниці продукції при зміні обсягу виробництва може бути визначена з виразу:
збільшується середня собівартість одиниці продукції при зменшенні обсягу її виробництва (за стабільних цін). Результати розрахунків цього коефіцієнта зображені на рисунку 5.12.
Рисунок 5.12. Графіки залежності коефіцієнта зростання витрат К від коефіцієнта використання виробничої потужності підприємства за різної частки умовно-постійних витрат
Як видно з рисунка 5.12, чим більша частка умовно-постійних витрат у собівартості і більший рівень падіння виробництва, тим більше зростання собівартості. Так, при Кп = 0,05 та ή - 0,9 витрати на виробництво одиниці продукції збільшуються в 1,7 раза.
Як відомо, у випадку зменшення обсягу виробництва нижче рівня, що забезпечує самоокупність, класична економіка рекомендує шукати нові умови самоокупності. Цей підхід ілюструється рисунком 5.13.
По осі абсцис відкладений обсяг випуску продукції в тис. одиниць, а по осі ординат - витрати і виручка в млн. грн. Нехай при виробництві продукції 0,9 тис. штук сумарні витрати становлять Сс -= 0,6 млн грн., у тому числі 0,4 млн грн. або 67% - умовно-постійні витрати. За ціни одиниці продукції 1000 грн. виручка зображається лінією Рс. Прибуток становить 0,9-0,6 = 0,3 млн грн. або 50% від собівартості. Обсяг випуску продукції, що забезпечує умову самоокупності, Qcc = 0,53 тис. од. Припустимо, що з умов кон'юнктури підприємство змушене зменшити обсяг виробництва до 0,35 тис. штук. Відповідно до класичного підходу необхідно через точку b провести лінію нових витрат Сн паралельно до лінії Cc При цьому новий обсяг умовно-постійних витрат Спн знижується до 0,27 мли грн., тобто на 0,4 - 0,27 " 0,13 млн грн. Відповідно потрібно вжити заходи, що забезпечують таке зниження витрат. Це класичний підхід. В реальному житті все відбувається інакше.
Рис.5.13. Графік визначення умов самоокупності для підприємства за різкого зменшення обсягу виробництва
Підприємство вважає, що в нових умовах воно повинне забезпечити прибуткову роботу. За граничної рентабельності 50% та при обсязі виробництва 0,35 тис. виробів до досягнутих витрат ad додають цільовий прибуток de = 0,5(ad) і через точки е i g проводять лінію 50%-ої рентабельності R. Лінія Рн відповідає новим валовим доходам від реалізації. Таким чином, замість забезпечення умов "ні прибутку, ні збитків" підприємство "створює" збиток, що дорівнює be = Сс- Сп + 0.5(аd). Цей збиток перекладається на державу і руйнує її фінанси. Якщо у держави є ще резерви за рахунок добре працюючих підприємств, то при цьому вони розорюються, і, одночасно, все більше біднішає населення. Розв'яжемо цю задачу аналітично.
Обсяг виробництва продукції, за якого досягається нульовий прибуток (самоокупність) у вихідних (старих) умовах:
ального і класичного варіантів відповідно становить 1,626 та 0,237 млн грн. Таким чином, розрахунки показали, що за реального підходу, в порівнянні з класичним, собівартість одиниці продукції при Кп, що становить 0,41 та 0,06, завищується відповідно в 1,664 та 1,097 раза.
Проаналізуємо більш детально вплив частки умовно-постійних витрат на основні економічні параметри підприємства за зміни обсягу виробництва продукції (робіт, послуг). Дослідження виконано для підприємств гірничо-металургійного комплексу. Розглянуто такі технологічні процеси, як добування, подрібнення, збагачення руди, огрудкування, виробництво чавуну та сталі. При цьому виконано три варіанти розрахунку витрат: окремо з кожного процесу, з даного і всіх попередніх процесів зростаючим підсумком (комбінування), а також з кожного процесу за їх комерційної самостійності, тобто коли вартість вхідної сировини, напівфабрикатів тощо включається в змінні витрати. Розрахунки виконані на основі калькуляцій собівартості Північного ГЗК за 1992 р. До умовно-постійних витрат віднесені:
• при добуванні руди - погашення гірничопідготовчих робіт, 50% витрат на внутрішньо рудникове переміщення сировини, ремонтний фонд, амортизація основних засобів, обслуговування виробництва, цехові і загально рудникові витрати;
• при подрібненні руди - утримання основних засобів, ремонтний фонд, амортизація основних засобів, змінне устаткування, інструмент і інвентар, цехові і загально рудникові витрати;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції“ на сторінці 1. Приємного читання.
